На Тернопільщині пенсіонера засудили за будівництво 40-річної давнини

Новини Тернопільщини: У Ланівцях суд визнав винним літнього чоловіка у самовільному захопленні комунальної землі та зведенні капітальної споруди. Пенсіонер відкрито користувався гаражем понад 40 років, але тепер отримав кримінальне покарання.

Суд врахував, що підсудний є інвалідом війни, повністю відшкодував символічні збитки міськраді та щиро каявся, тому призначив йому найм'якше гуманне покарання.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, історія розпочалася ще за радянських часів — літом 1983–1984 років:

Захоплення ділянки:Місцевий житель (ОСОБА_5), не маючи жодних рішень уповноважених органів та державної реєстрації, самовільно зайняв крихітну ділянку комунальної форми власності площею0,0072 гау Ланівцях поруч із житловим будинком.

Будівництво:За власні кошти чоловік звів там капітальний цегляний гараж, де всі ці роки безперервно зберігав свій автомобіль та дрібний саморобний тракторець.

Марні спроби узаконення:У суді пенсіонер пояснив, що протягом десятків років неодноразово ходив до міської ради та писав заяви, аби йому офіційно виділили цю землю під забудову та дозволили узаконити споруду. Проте чиновники щоразу відмовляли або ігнорували звернення, а документи та архівні відповіді за спливом часу просто не збереглися.

Правоохоронці звернули увагу на незаконний об'єкт лише у квітні 2026 року, відкривши кримінальне провадження. Експерти порахували, що за роки незаконного користування землею Лановецькій міській раді було завдано матеріальних збитків на суму428 гривень 78 копійок.

У багатьох читачів виникне логічне запитання: чому людину засудили за дії, вчинені у 1983 році, якщо кримінальна відповідальність за це була запроваджена значно пізніше, а строки давності мали б давно спливти?

Лановецький районний суд дав чітке роз'яснення:

Правова позиція суду:

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці за своєю конструкцією єтриваючим кримінальним правопорушенням. З моменту закладання першої цеглини особа безперервно перебуває в злочинному стані. Оскільки споруда не знесена, а право власності чи оренди не оформлене дотепер, злочин вважається закінченим лише в момент викриття особи поліцією (у 2026 році). Тому строки давності тут не діють.

Оскільки обвинувачений повністю визнав провину, справу розглядали за спрощеною процедурою (ст. 349 КПК України) без тривалого дослідження доказів та допиту свідків.

Визначаючи покарання, суд врахував особу винного: ОСОБА_5 є особою похилого віку, пенсіонером, має ІІІ групу інвалідності (інвалід війни), раніше ніколи не притягувався до відповідальності та позитивно характеризується в громаді. Крім того, він повністю виплатив міськраді нараховані 428 грн збитків.

Суддя визнав, що штраф (який за цією статтею є доволі високим) або обмеження волі будуть занадто суворими та несправедливими для літньої людини з мінімальними доходами.

Рішення суду від 21 травня 2026 року:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 197-1 КК України.

Призначити йому покарання у виді1 року пробаційного нагляду(це новий вид покарання в Україні, що не пов'язаний із позбавленням волі).

Пенсіонер зобов'язаний періодично з'являтися для реєстрації до органів пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.

Запобіжний захід чоловіку не обирали. Засуджений заявив, що після суду планує повторно йти до міської ради, щоб нарешті отримати офіційні документи на право користування землею під своїм гаражем.