Україна досягла важливого успіху в сфері екології, створивши новий природоохоронний район навколо станції “Академік Вернадський” на Антарктичному континенті. Це рішення було ухвалено під час 45-ї сесії Комісії з охорони антарктичного морського середовища, що відбулася у Відні. Новий заповідник займатиме площу понад 1 мільйон квадратних кілометрів і покликаний захистити унікальні екосистеми та біорізноманіття цього регіону. Станція
Держави-учасниці Договору про Антарктику підтримали українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району поблизу станції “Академік Вернадський”. Рішення ухвалили консенсусом під час 48-ї Консультативної наради сторін договору, яка проходила у Хіросімі,повідомилив Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ).
Новий природоохоронний район розташований у затоці Колінз неподалік української антарктичної дослідницької станції імені Академіка Вернадського. До нього увійшли п’ять окремих ділянок із унікальними моховими екосистемами, колоніями птахів, льодовиковими ландшафтами та значним біорізноманіттям.
“Ціль української ініціативи — довгостроковий захист цих екосистем від зростальної туристичної діяльності та негативних наслідків зміни клімату”, — заявили в НАНЦ.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬВійна з Іраном дісталася Антарктики: чому дослідницька станція залишилася без пального?
Саме національний антарктичний науковий центр став ініціатором створення нового спеціально охоронюваного району. Переговори щодо погодження цього статусу тривали три роки.
Під час наради українська делегація такожпорушила питання незаконного ув’язненняукраїнського морського біолога Леоніда Пшеничнова в окупованому Криму. Україна закликала держави-учасниці засудити дії російської влади та вимагати звільнення науковця.
За інформацією НАНЦ, звернення підтримали всі Консультативні сторони Європи, а також Японія, Південна Корея, Австралія та Нова Зеландія. Російська делегація заявила, що вважає це “внутрішньою справою держави” та закликала не порушувати політичні теми в антарктичному співтоваристві.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬПідводні апарати розповіли, чому антарктичний морський лід почав різко скорочуватися
Окремою темою дискусій сталорозширення складу Консультативних сторінДоговору про Антарктику. Наразі документ об’єднує 58 держав, але право голосу мають лише 29 країн, серед яких і Україна.
Статус Консультативної сторони прагнуть отримати Канада, Туреччина та Білорусь. Україна підтримала заявки Канади й Туреччини, водночас виступила за відтермінування розгляду заявки Білорусі.
Втім, Індія запропонувала або надати статус усім трьом країнам одночасно, або не підтримувати жодну заявку. У НАНЦ розкритикували таку позицію.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬАнтарктика може нагріватися в 1,5 раза швидше, ніж решта Південної півкулі – вчені
“Ця практика нагадує тактики, які використовують терористичні режими, і підкреслює широку кризу в правових системах, що ґрунтуються на консенсусі, де окремі сторони зловживають своїм правом вето для тиску”, — наголосив очільник НАНЦ Євген Дикий.
Під час зустрічі Росія та Китай також повторно заблокували ініціативу щодо надання імператорському пінгвіну статусу особливо охоронюваного виду. Це сталося попри дані про різке скорочення популяції через втрату морського льоду та віднесення імператорських пінгвінів до видів, що перебувають під загрозою зникнення.
Під загрозою зникнення перебувають і антарктичні морські котики. Раніше НАНЦ повідомляв, щоїхня кількість скоротиласябільш ніж удвічі з 1999 року через зміни клімату та нестачу їжі.