Польща та Україна досягли важливої угоди щодо агроторгівлі, що має значний вплив на українських фермерів. Ця домовленість передбачає узгодження стандартів якості продукції відповідно до вимог Європейського Союзу, що відкриває нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на європейські ринки. Зокрема, фермерам буде легше адаптувати свою продукцію під європейські норми, що дозволить зменшити бар'єри при виході на зовнішні ринки. Це також означає покращення конкурентос
11-те засідання Українсько-польської міжурядової комісії в Києві знову поставило в центр уваги аграрну тематику: хоча Польща залишається головним торговим партнером України в ЄС, між політичними деклараціями та практичними змінами для фермерів усе ще існує значна відстань — учасники намагалися звузити цю прірву конкретними кроками
Про це розповідаєAgroWeek
22 травня 2026 року у Києві відбулося 11-те засідання комісії з питань економічного співробітництва, де ключовими темами стали торговельні та інвестиційні відносини, розвиток транспортної інфраструктури й окремий блок, присвячений сільському господарству та продовольчій безпеці
«Для Польщі надзвичайно важливо підтримувати Україну — і ми чітко демонструємо це не лише словами, а й практичною співпрацею. Наші торгівельні та економічні відносини продовжують розвиватися, хоча потенціал партнерства залишається значно більшим»
— зазначив міністр фінансів та економіки Польщі Анджей Доманський.
У частині, присвяченій сільському господарству та продовольчій безпеці, сторони узгодили три пріоритетні напрямки співпраці: розширення двосторонньої торгівлі агропродукцією, адаптацію українських виробників до стандартів ЄС та поглиблення інституційної взаємодії між відомствами й галузевими асоціаціями
Перший напрям — торгівля. Польща виступає головним транзитним коридором і найбільшим торговим партнером України в ЄС: у 2025 році близько 60% українського зернового й олійного експорту до європейського ринку пройшло через польський кордон. Посилення торговельних контактів має на меті спростити митні процедури, збільшити кількість прямих контрактів між українськими виробниками та польськими переробниками і знизити логістичні бар’єри для експортерів
Другий напрям — адаптація до стандартів ЄС. Для фермерів, які планують вихід на європейські ринки, це питання є ключовим. Польща, яка вже пройшла шлях інтеграції до ЄС, готова ділитися досвідом щодо ветеринарних та фітосанітарних вимог, сертифікації органічного виробництва та виконання вимог EUDR щодо знеліснення, що спростить підготовку українських господарств до експорту
Третій напрям — інституційна взаємодія. Йдеться про активний обмін інформацією між Українською аграрною радою, польським KOWR та галузевими асоціаціями. На практиці це означає доступ українських виробників до польських баз даних про попит, потенційних покупців та аналітику ринків, що полегшить пошук партнерів і укладення вигідних контрактів
Окрему увагу присвятили модернізації пунктів пропуску й розвитку нових логістичних маршрутів між Україною та ЄС — кроки, які безпосередньо впливають на якість і рентабельність експорту свіжої та швидкопсувної продукції. Це логічне продовження ініціатив щодо пріоритетності швидкопсувного агроекспорту у межах системи єЧерга
Інвестиції в розвиток залізничного сполучення та модернізацію автомобільних пунктів пропуску здатні суттєво скоротити час перетину кордону. Для виробника суниці, черешні чи охолодженого м’яса різниця між 12 і 36 годинами на кордоні часто вирішує, чи товар буде прийнято контрагентом, чи повернуто
Обидві сторони також підкреслили роль підготовки до Конференції з відновлення України (URC) у Гданську влітку 2026 року. Серед пріоритетів — залучення польського бізнесу до відбудови та підтримка інвестиційних проєктів, зокрема в переробну інфраструктуру, елеватори та логістику. Саме ці напрямки відповідають сильним сторонам польських компаній та їхньому доступу до європейських фондів, що дає українським фермерам і переробникам шанс знайти польського партнера або отримати фінансування для реалізації проєктів
У підсумку домовленості передбачають поступове зменшення технічних бар’єрів для експорту, інституційну підтримку та покращення логістики — але щоб ці рішення дійсно відчули виробники, необхідна послідовна імплементація домовлених кроків на практиці