В Україні державні органи почали перевіряти витрати осіб, які отримують соціальні виплати. Ці заходи викликані необхідністю контролювати фінансову підтримку з бюджету в умовах економічних труднощів та обмежених ресурсів. Згідно з новими ініціативами, якщо у отримувачів допомоги будуть зафіксовані значні витрати на покупки, це може стати підставою для перегляду їхньої кваліфікації на отримання соціальної допомоги. Таке рішення сталося на фоні загострення ситуації в країні через війну та її наслідки
Після запуску системи верифікації державних виплат органи соцзахисту отримали значно ширший доступ до інформації про майновий стан громадян. Йдеться не лише про офіційні доходи, а й про покупки, рух коштів на рахунках, придбання авто, нерухомості чи валютні операції.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
На практиці це призвело до великої кількості спорів щодо припинення субсидій, допомоги ВПО та виплат малозабезпеченим сім’ям. Суди дедалі частіше аналізують межі такого контролю та визначають, коли держава справді має право вимагати повернення коштів.
Як соцзахист перевіряє покупки
Основою для перевірок став Закон України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат». Метою цього Закону є підвищення адресності державних виплат, сприяння розбудові системи соціального забезпечення, а також забезпечення ефективного використання бюджетних коштів.
Фактично Закон «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» створив окрему систему фінансового моніторингу отримувачів соцвиплат. Закон прямо передбачає можливість отримання інформації не лише з державних реєстрів, а й від банків, Пенсійного фонду, ДПС, Держприкордонслужби та інших органів.
Крім того, закон дозволяє проводити одразу три види перевірок: превентивну — ще під час звернення за допомогою, поточну — під час отримання виплат, та ретроспективну — уже після завершення виплат за попередні роки. Тобто перевірка може відбутися навіть після того, як людина перестала отримувати допомогу.
Окремо закон передбачає, що органи соцзахисту можуть отримувати рекомендації Мінфіну щодо додаткової перевірки або припинення виплат, а у разі виявлення недостовірних даних — вимагати повернення коштів у судовому порядку.
У межах верифікації органи можуть отримувати та співставляти інформацію про:
Окремо питання контролю майнового стану регулюється підзаконними актами Кабінету Міністрів України. Зокрема, Положення про порядок призначення житлових субсидій передбачає, що субсидія не призначається, якщо будь-хто зі складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням здійснив одноразову покупку товару, оплату послуги або фінансову операцію на суму понад 50 тисяч гривень.
Подібні критерії застосовуються і під час призначення окремих видів допомоги малозабезпеченим сім’ям та внутрішньо переміщеним особам.
Проблеми правозастосування
1) Автоматичні висновки системи
На практиці органи соцзахисту нерідко сприймають будь-який великий рух коштів як підтвердження «прихованих доходів».
Однак суди звертають увагу: банківська операція не завжди означає дохід.
Наприклад, це можуть бути:
Саме через це виникає значна кількість судових спорів.
2) Формальний підхід до верифікації
На практиці система часто не аналізує природу коштів, а реагує лише на сам факт великої операції. У результаті люди можуть втратити виплати навіть через кредитні кошти, допомогу родичів або технічні банківські операції.
Ще одна проблема — складність самих правил. Отримувачі допомоги часто не розуміють, які саме покупки чи операції вони повинні декларувати.
Через це суди дедалі частіше перевіряють не лише формальне порушення, а й те, чи були дії людини справді недобросовісними.
Так, у 2026 році у справі№ 169/1/26суд відмовив Пенсійному фонду у стягненні субсидії, оскільки технічна конвертація коштів банком не була визнана «купівлею валюти» у розумінні правил отримання субсидій. Суд також врахував відсутність недобросовісності з боку отримувачки.
У справі№ 154/943/26суд розглядав справу про повернення субсидії через перебування особи за кордоном понад 60 днів. Суд підтвердив право органів соцзахисту враховувати результати верифікації, але окремо аналізував добросовісність отримувача та фактичні обставини справи.
Для спорів щодо верифікації та припинення соцвиплат важливе значення має сформований Верховним Судом підхід про пріоритет реального захисту соціальних прав над формальним підходом державних органів. Так, у постановах від 19 лютого 2026 року у справі№ 240/22402/24та від 28 жовтня 2025 року у справі№ 380/7706/22Верховний Суд наголосив: держава не може перекладати наслідки власної бездіяльності або формального адміністрування на отримувача соціальних виплат, а метою судового захисту є фактичне поновлення права особи на належне соціальне забезпечення, а не лише формальне дотримання процедур.
Європейський суд з прав людини розглядає соціальні виплати як майнове право у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Наприклад, у справі Stec and Others v. the United Kingdom Суд фактично підтвердив, що втручання держави у право на соціальні виплати має бути законним, передбачуваним та пропорційним.
Саме на ці підходи дедалі частіше посилаються українські суди у спорах про повернення надміру виплачених допомог.
Отже, підсумуємо, що українська система соцзахисту поступово переходить до моделі цифрової верифікації майнового стану громадян. Великі покупки та банківські операції вже фактично стали одним із критеріїв перевірки права на соціальну допомогу.
Водночас судова практика показує, що автоматичний сигнал системи не є достатньою підставою для припинення виплат або стягнення коштів. Верховний Суд дедалі частіше вимагає від органів соцзахисту доводити недобросовісність отримувача та реальний вплив конкретних операцій на право на допомогу.
Читайтедодатково матеріал «Судово-юридичної газети» щодо того, чи потрібно повідомляти Пенсійний фонд про зміну місця свого проживання.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.