У Болехові нещодавно відбулася унікальна мандрівка, яка дозволила учасникам зануритися в історію міста та дізнатися більше про його видатних постатей, зокрема Наталю Кобринську. Ця акція була організована місцевими активістами і привернула увагу як жителів, так і гостей міста. Під час екскурсії учасники пройшли визначними місцями Болехова, слухаючи захоплюючі розповіді про минуле. Особливу увагу було приділено життю та діяльності Наталії Коб
Яким був Болехів понад сто років тому та якими вулицями щодня ходила Наталія Кобринська? Про це мали змогу почути та побачити учасники тематичної екскурсії, що відбулася у межах фестивалю “Кобринська-фест”.
РозповідаєІнформатор.
Маршрут поєднав історію міста, спогади про письменницю та знакові місця, пов’язані з її життям у Болехові
Своєрідним початком шляху були відвідини музею Наталії Кобринської, де було передано життєву історію відомої української письменниці, основоположниці українського феміністичного руху. Екскурсію визначними і пам’ятними місцями Болехова провела наукова співробітниця Музею історії м. Болехова ім. Р. СкворіяГалина Якимів.
Галина Якимів розповіла, що Наталія Кобринська переїхала до міста у 1884 році. Будинок на сучасній вулиці Озаркевича, де вона проживала, на жаль, не зберігся. Втім, на цьому місці стоїть пам’ятний камінь, що засвідчує цей факт.
На цьому місці всі здійснили пам’ятну світлину.
Учасники екскурсії не лише слухали розповіді про життя Наталії Кобринської, а й мали нагоду відчути атмосферу старого Болехова. Вузькі вулички, давня забудова та історичні локації допомогли краще уявити місто кінця ХІХ — початку ХХ століття, у якому жила та працювала письменниця.
Маршрут пролягав також повз будинок вчителяОмеляна Савицького,а також церкву св. великомучениці Параскеви, звідки, за словами Галини Якимів, відбувся похорон Кобринської у 1920 році.
Будинок Омеляна Савицького, Болехів.
Церква св. великомучениці Параскеви (УГКЦ), звідки ховали Наталю Кобринську у січні 1920 року
Під час маршруту екскурсанти ділилися власними враженнями та обговорювали роль Наталії Кобринської у розвитку українського жіночого руху. Для багатьох учасників стало відкриттям, наскільки тісно життя письменниці було пов’язане саме з Болеховом.
Біля пам’ятних місць учасники екскурсії зупинялися для фотографій та уважно слухали маловідомі факти з історії міста і життя Кобринської. Особливий інтерес викликали розповіді про тогочасний Болехів, його культурне середовище та громадське життя.
Особливо зворушливою та кульмінаційною для учасників екскурсії стала зупинка біля могили Наталії Кобринської — видатної письменниці, громадської діячки, організаторки українського жіночого руху в Галичині. Болехівчани та гості фестивалю помолилися на її могилі, відзначили значення жіночого руху як складової побудови міцної та незалежної української держави. “Союзянки” поклали квіти на її могилу.
Відвідувачі з повагою вшанували пам’ять тих, хто залишив помітний слід у розвитку культури, науки та громадського життя краю. Зокрема відвідали могили батька письменниці о. Іоана Озаркевича, а також засновника музею Кобринської — Романа Скворія.
На зворотному шляху до музею відвідувачі екскурсії “Стежками Наталії Кобринської” могли побачити “лісничу” школу. Тут відвідувачі детальніше оглядали фасад будівлі та милувалися красою довкола.
Детальніше про історію лісової традиції у Болехові—Болехівська лісова традиція: як за німців у Болехові відкрили першу “лісову” школу.
Теплу атмосферу заходу доповнювало спілкування між учасниками екскурсії — болехівчанами, гостями міста та представницями громадських організацій. Для багатьох ця мандрівка стала не лише пізнавальною, а й нагодою по-новому відкрити для себе історію Болехова та постать Наталії Кобринської.
Нагадаємо, що раніше в Україні пропонували 8 грудня оголосити Днем українського жіночого руху.Що це за дата?
Нагадаємо, у неділю, 24 травня, у Болехові розпочався дводенний культурно-освітній фестиваль, присвячений Наталії Кобринській. У програмі — конференції, виставки, екскурсії, поетичні читання та благодійні події. До фестивалю долучаться представниці Союзу Українок Канади, Польщі та Галичини, а також науковиці, письменниці, мисткині й громадські діячки.Програма тут.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас уFacebook,Telegram,TikTokтаInstagram.Надсилайте свої новини на поштуkalush.informator@gmail.comМобільний номер редакції+380 67 266 02 08