Чернівці, місто з багатою історією та культурною спадщиною, у своїй архітектурі і традиціях зберегли багато цікавих сторінок минулого. Однією з таких сторінок є Дім моди, який став справжнім символом елегантності та стилю на початку XX століття. Цей заклад не лише пропонував сучасний одяг того часу, але й формував модні тенденції для місцевої громади. Дім моди в Чернівцях вирізнявся розкішним інтер'єром — його прикрашали кришталеві люстри, а
Про історію будинку Макса Мізелеса на вулиці Шевченка, 50 у Чернівцях розповілаBUK mediaбібліограф Леся Щербанюк.
На вулиці Шевченка є будинок, не схожий на інші. Він вражає архітектурою і величчю. Це так званий Дім моди — будинок Макса Мізелеса, чернівецького кравця, який, за переказами, шив костюми навіть для румунського короля Міхая. Сьогодні чернівчани здебільшого знають його під назвою "Дім моди", але майстер, який жив тут близько ста років тому, шив переважно чоловічі костюми.
"Цей будинок важливий, мабуть, для кожного чернівчанина, для панянок насамперед, — починає розповідь Леся Щербанюк, проводжаючи поглядом фасад. — Він зараз асоціюється у всіх як Дім моди. А майстер, який жив тут близько ста років тому, шив костюми для чоловіків. І, оскільки у Чернівцях тоді мода була на найвищому рівні, не шкодували вкладати кошти у красивий одяг. Коли до Чернівців приїздили з Відня, дивувалися, що у такому невеличкому місті, на околиці австрійської монархії, так красиво одягаються мешканці".
Звідки взялася назва "дім Мізелеса"
За дослідженням журналістки і краєзнавиці Наталі Шевченко, будинок належав Максу Мізелесу. Він продовжив справу свого батька Соломона Мізелеса, чиї кравецькі ательє розташовувалися на головних вулицях Чернівців: Панській, 9 та Ратушевій, 17 (тепер Головна, 63).
Назву "будинок Мізелеса" Дім моди отримав від чернівецького журналіста Георга Дроздовського, який мешкав на цій же вулиці — тоді вона називалася Новий Світ (Neuweltgasse). У своїй книзі "Тоді в Чернівцях і довкола. Спогади старого австрійця" Дроздовський докладно писав про цей будинок і його поважного господаря. З гумором, але з прихованим хвилюванням він згадує зустріч із великим чернівецьким кутюр'є:
"Пізнє честолюбство, набуте під час уроків танців, і бажання справляти враження спокусили мене до фатальної спроби шукати аудієнції у провідного майстра — єретична ідея, як я згодом збагнув, насамперед через таксу оплачуваних фасонів та й взагалі. Мізелес шив головним чином і передусім для директорів банків та крупних підприємців, багатих комерсантів і тих, котрі негласно носили титул авантюристів, і він був удвічі дорожчий, ніж уся інша поважна кравецька гільдія".
Тому й не дивно, що салон відзначався вишуканою елегантністю, а сам кутюр'є був настільки вишукано вдягненим паном, що "запросто міг би претендувати на роль в одній з комедій Оскара Уайльда".
Будинок, схожий на палац
З боку вулиці Шевченка увагу перехожих завжди привертає імпозантна вілла з наріжною баштою, увінчаною конусоподібною банею. Фасад прикрашають вікна в стилі сецесії з сандриками. Найцікавішим архітектурним рішенням, як показує Леся Щербанюк, є вигляд із подвір'я на внутрішній фасад.
Широкі кам'яні сходи віялом спускаються в сад. Біля їх підніжжя з обох боків стоять дві колони висотою більше метра, на яких встановлено декоративні чаші під вазони з квітами — вони спираються на спини трьох левів. Ці символічні сторожі завжди уособлювали силу і владу. На рівні першого поверху — розкішна відкрита тераса. На неї виходять широкі скляні парадні чотиристулкові двері з рідним кришталем і вікна бокових кімнат. Тераса зорієнтована на південь і, без сумніву, служила місцем відпочинку для родини та іменитих гостей у довгі літні вечори.
"Наразі не знайшли документів, які свідчать про те, хто проєктував цей будинок, — звертає увагу бібліограф. — Але бачимо, що тут немає нічого зайвого. Усе виконано зі смаком".
Подіум, лавиці й справжній Дім моди
Усередині — простір, продуманий до дрібниць. Парадні кімнати, великі й світлі, оточують просторий хол із колонами, які відбиваються у кришталевих вікнах дверей. Саме тут, продовжує наша співрозмовниця, відбувалося головне дійство Дому моди.
"Тут по подіуму колись прогулювалося панство, з обох боків були красиві дерев'яні лавиці, а сходами спускалися вниз, — каже пані Леся. — Тут усе настільки продумано і презентабельно, нічого зайвого. Ось такий був колись справжній Дім моди Макса Мізелеса у Чернівцях".
Сьогодні в цьому будинку знаходиться дитяча установа. Він є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Нагадуємо,що Чернівці на початку XX століття справді жили на рівні європейських столиць. Місцеві кравці, кондитери, ювеліри і фотографи трималися віденських стандартів, а заможні чернівчани їздили до Відня радше за враженнями, ніж за товаром — усе потрібне і так було вдома. Дім Мізелеса — один із тих будинків, що зберіг пам'ять про цю епоху, коли чернівецька мода справді вражала навіть гостей зі столиці імперії.