Мерц, лідер опозиційної партії ХДС у Німеччині, висунув ідею про можливість асоціації України з Європейським Союзом. Ця пропозиція стала важливим елементом дискусій щодо майбутнього української інтеграції в європейські структури та відновлення країни після війни. Мерц підкреслив, що надаючи Україні статус асоційованого члена, Берлін прагне підтримати її економічний розвиток і політичну стабільність. З одного боку, така ініціатива може стати привабливою
Канцлер Німеччина Фрідріх Мерц запропонував асоційоване членство України в ЄС, президент Володимир Зеленський такий варіант відкидає. У чому позитивні і негативні сторони німецької ініціативи
Днями Єврокомісія підтвердила, щоотримала листа від глави німецького урядуз пропозиціями знайти інноваційні рішення для просування України в Європейський Союз до офіційного членства. Там визнали позитивним сам факт дискусій на цю тему, проте наголосили: будь-які інноваційні рішення мають відповідати принципу заслуг, країни-кандидати мають виконувати необхідні критерії. Тобто фактично ініціативу Мерца лише прийняли до відома, а не взяли в роботу. А заяви, які у відповідь на бачення глави уряду Німеччини звучать із Києва, ставлять під сумнів навіть саму дискусію.
Отже,коротко про пропозиції канцлера. Він починає із чесного визнання численних внутрішніх перешкод в ЄС для членства України (власне, вони стосуються й інших країн-кандидаток), передовсім процедурних складнощів у різних країнах-членах, що призводить до розчарування як держав, які роками стоять під дверима ЄС, так і членів об’єднання. "Надто довго" — цим словосполученням Мерц характеризує процес розширення, який вважає геополітично необхідним. Відразу зауважимо: місяць тому єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Єврокомісія розпочала роботу над угодою про вступ Чорногорії. Ця маленька балканська країна подала заявку про членство в Євросоюзі 15 грудня 2008 року. Заявку схвалили рівно через два роки, а переговори почали лише 26 червня 2012-го. За ці роки Чорногорія встигла стати членом НАТО (у 2017 році), а євро ввела ще до подачі заявки попри невдоволення Брюсселя, який зрештою змирився з фінансовою ініціативністю Підгориці. Чорногорія виконала значно більше вимог ЄС, аніж Україна, однак про її повноправне входження до Євросоюзу кажуть лише зараз.
Нашій державіМерц пропонує щось на кшталт "асоційованого членства"з широкими правами. Для цього він закликає "негайно і без затримок" відкрити всі переговорні кластери та залучати Україну до структур ЄС, але з певними обмеженнями. Це, наголошує канцлер, не вимагатиме ратифікації угоди про вступ відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз чи змін до установчих документів.
Статус "еквіваленту членства" дасть можливість нашій країні поступово використовувати бюджет ЄС відповідно до прогресу у переговорах і з захисними запобіжниками (простіше кажучи, гроші в обмін на реформи), брати участь у засіданнях Євроради (на рівні лідерів), Ради ЄС (на рівні міністрів), Європарламенту — у всіх без права голосу. Також асоційований член не матиме свого єврокомісара в Єврокомісії, їх мають лише повноправні члени. Зі свого боку Євросоюз візьме на себе політичне зобов’язання згідно зі статтею 42.7 Договору про ЄС, яка передбачає взаємну оборону. Крім того, Мерц у листі до Єврокомісії пояснює євроскептикам: асоційоване членство України передбачатиме механізм "швидкого відкликання" у разі відкату в реформах.
Саміт лідерів держав Євросоюзу відбудеться 18-19 червня у Брюсселі, тож до того часу Києву потрібно сформувати свою позицію. Позиція Єврокомісії вже є: ініціатива Мерца прийнятна, але вимоги щодо членства — передусім. Президент Володимир Зеленський розкритикував ідею глави німецького уряду у листі-відповіді. Цитуємо: "Було б несправедливо, якби Україна була присутня в Європейському Союзі, але не мала права голосу… Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами". Тож, робить висновок український президент, наша держава заслуговує на "справедливе ставлення та рівні права в Європі".
З його позицією погодиться багато українців, але так само багато погодяться з думкою, що в нинішніх умовах не слід відкидати ініціативу Берліну, більше того, це навіть шкідливо. Виразником цієї думки можна вважати віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качку. Він ще до листа Зеленського висловив наступні аргументи на користь ідеї Мерца: по-перше, той акцентує на повноправному членстві Україні і закликає відкрити всі кластери прямо зараз; по-друге, пропозиція канцлера спрямована на швидку інтеграцію України, Євросоюз надаватиме цьому процесу відповідну підтримку. Додамо: доступ до бюджету ЄС також надважлива складова пропозиції Мерца. Тож чи має рацію Зеленський, відхиляючи ідею канцлера Німеччини?
Почнемо з тези президента: неповноцінне членство — це несправедливо щодо країни, яка понад чотири з половиною роки бореться з російськими агресором. Якщо в Євросоюзі наполягатимуть на тому, що окрім асоційованого статусу нічого більше Києву надати у найближчій перспективі не можуть, це стане великим розчаруванням для українців.
У критиків позиції Зеленського — свої аргументи. Перший: ключова проблема, яка ускладнює рух України до членства в Європейському Союзі — не війна, а дуже повільне виконання Києвом узятих на себе зобов’язань. Європолітики попри триваючу війну продовжують йти нам назустріч, активно ведучи переговорний процес про вступ, але українська влада шукає можливості не виконувати свої домашні завдання. Останній приклад, "ДС"робила на ньому особливий акцент, — внесення Кабінетом міністрів антикорупційної програми, яка не відповідає пунктам зобов’язань, відомих як план Качки — Кос. Простіше кажучи, українці, звісно, будуть розчаровані асоційованим членством, але вони не менш розчаровані проблемами з корупцією та спробами влади не посилювати механізми для викорінення цих проблем задля власного самозбереження.
Другий аргумент — треба брати ініціативу Мерца за основу і далі наполегливо просувати розширення нашого інтересу в Євросоюзі на час, поки нас туди не беруть. Інакше кажучи, до саміту лідерів об’єднання запропонувати власне бачення на основі пропозицій Берліну. Ну а далі вже можна говорити з європейцями про конкретні терміни вступу за умови виконання всіх вимог. Зрозуміло, це не буде 1 січня 2027 року, але може бути, наприклад, 1 січня 2029-го. Щоб українці вперше змогли взяти участь у виборах депутатів Європарламенту, які відбудуться того року.
Коли ж відразу відкидати ініціативу Мерца, а він не перший, хто пропонує щось схоже, тоді Україна ризикує лишитися під дверима ЄС надовго через чималу кількість несприятливих для нас політичних подій в Європі. Зокрема, наступного року — президентські вибори у Франції. Лідер ультраправого "Національного об’єднання" Марін Ле Пен в разі перемоги пообіцяла вивести Францію з військового командування НАТО, не виключено, що ультраправі взагалі ініціюють Фрекзіт. Тож Євросоюзу точно буде не до нас, а відтак — під питанням опиниться доступ до бюджетних коштів ЄС й інтеграція в європейський ринок.
Третій аргумент критиків — європолітиків не варто засуджувати за скепсис щодо швидкого членства України, вони розробили процедури розширення та критерії відповідності для вступу, які виконували всі країни, що приєднувалися до ЄС, тож робити виключення не хочуть ні ті, хто ці процедури запропонував, ні ті, хто тяжко трудилися для їхнього виконання. Процедури — це як маркер "свій — чужий", "цивілізований — не цивілізований". Мерц не дарма вказав, що в разі відкату у реформах все буде поставлене на паузу. Простіше кажучи, якби Євросоюз перед прийняттям до себе нових членів давав їм випробувальний термін асоційованим членством, можливо в Угорщині потім не виник би Орбан, у Словаччині — Фіцо, а в Румунії — ультраправий тіктокер Джорджеску, який у 2024 році виграв у першому турі президентских виборів. Європа перестраховується, щоб в її родині не завівся новий розкольник із правом голосу. Чи може ним колись стати Україна? Можливо, хтось забув, як у нас до 2014 року політикою керували проросійські сили. І як у нас кожна влада живе за принципом "мафію не можна побороти, але її можна очолити". Тільки замість мафії — корупція.
Перший аргумент: асоційований статус ніде не прописаний в документах Євросоюзу. Тобто це може бути угода, яку через певний час окремі країни-члени поставлять під сумнів. Мовляв, вони нічого такого Україні не пропонували. Тут можна пригадати, як Угорщина та Словаччина йшли урозріз із загальною позицією ЄС щодо військової допомоги нашій країні. У тій же Німеччині, до слова, партії урядової коаліції ХДС/ХСС та СДПН суттєво втрачають рейтинги, в той час як друзі Трампа з "Альтернативи для Німеччини" нарощують підтримку. Добре, що парламентських виборів там наступного року не буде. В кожній країні Євросоюзу є свої трампісти, які точно ставитимуть питання про перегляд угоди про асоційоване членство України.
Другий аргумент: чи не вийде так, що країни-кандидатки отримають повноцінне місце в ЄС, а Україна так і лишиться "неповноцінною". Мерц у своєму листі підкреслює, що його ініціатива не поширюється на інших, хто досі стоїть перед дверима Європейського Союзу. Але у нас немає жодних можливостей вимагати якоїсь "чіткої та узаконеної" на рівні євроструктур дати вступу за умови виконання всіх критеріїв. У Брюсселя на це просто нема повноважень, адже остаточне прийняття нового учасника до складу ЄС залишається прерогативою кожної країни-члена.
Третій аргумент: доступ до бюджету Євросоюзу в України буде, але не до макрофінансової підтримки, а лише до окремих програм, які сприятимуть інтеграції, проте в обмін на це Брюссель навіть може посилити вимоги. А давати нам макрофінансову підтримку Євросоюз не зможе по тій же причині, що і з датою — всі члени скидаються у спільну казну і обов’язково будуть ті, хто виступить проти грошей для України.
Існують й інші аргументи, але для рівного ліку обмежимося цими. Підсумовуючи, зазначимо: дискусія про формат розширення Євросоюзу — корисна справа, але ініціативу Мерца не прийме не тільки Україна, а й більшість європейських держав. Київ — бо йому пропонують ерзац-членство без гарантій і термінів стовідсоткового приєднання до Європейського Союзу, а багато європейцівнаполягають на однакових для всіх умовах і критеріях— є реформи, є й винагорода. Але це не означає, що лист Мерца можна викинути в смітник, це свідчить, що в багатьох європейських столицях не лише підтримують приєднання України, а й шукають, як цьому сприяти і як прискорити. Було б добре, якби і з українського боку робили кроки назустріч, швидко ухвалювалися рішення для прискорення повноцінного приєднання до європейської родини. Бо просто відмовляючись від пропозицій про неповне членство можна взагалі залишитися в статусі країни розбитих мрій та ілюзій.
Все найважливіше за сьогодні читайте на наших сторінках вFacebookіTelegram