В Україні питання сплати земельного податку для підприємств, які тимчасово не працюють, викликає чимало дискусій. Згідно з чинним законодавством, обов'язок щодо сплати земельного податку залишається навіть у випадку простою підприємства. Це означає, що незалежно від того, чи здійснює компанія свою діяльність на даний момент, вона повинна виконувати свої фінансові зобов’язання щодо земельних ділянок. Однак є певні нюанси. Підприємства можуть звернутися до місцевих органів влади із проханням про надання пільг або звільнення від
Юридичні особи на єдиному податку третьої групи, які фактично призупинили роботу, можуть втратити право на звільнення від земельного податку. Аналіз норм Податкового кодексу України свідчить: якщо земельна ділянка не використовується для провадження господарської діяльності, податок доведеться сплачувати на загальних підставах, навіть попри перебування підприємства на спрощеній системі оподаткування.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Ми проаналізували положення Податкового кодексу України щодо сплати земельного податку юридичними особами — платниками єдиного податку третьої групи у випадку тимчасового припинення діяльності.
Хто є платником земельного податку
Відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПКУ, платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а також землекористувачі, яким земельні ділянки державної чи комунальної власності надані на правах постійного користування.
Податковий кодекс також встановлює, що платники податків зобов’язані подавати декларації за кожний звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування або показники, що підлягають декларуванню. Ця норма поширюється і на суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.
Чому «призупинення діяльності» не звільняє від податку
Законодавство не містить поняття «тимчасового припинення діяльності» юридичної особи. Фактично йдеться про ситуацію, коли підприємство перестає здійснювати заявлені види діяльності, а земельна ділянка не використовується у господарській діяльності.
Саме це має ключове значення для застосування податкової пільги. Підпункт 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ звільняє платників єдиного податку першої — третьої груп від нарахування, сплати та подання звітності із земельного податку лише за земельні ділянки, які використовуються для провадження господарської діяльності.
Водночас ця пільга не поширюється на діяльність із передачі землі чи нерухомості в оренду, найм, позичку або інше користування.
Коли земельний податок доведеться сплачувати
Таким чином, якщо юрособа — платник єдиного податку третьої групи тимчасово не веде діяльність і фактично не використовує земельну ділянку у господарських цілях, земельний податок сплачується на загальних підставах.
Також ПКУ визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкового обов’язку. Серед них — ліквідація юридичної особи, втрата статусу платника податку або скасування податкового обов’язку у визначений законом спосіб. Саме по собі призупинення діяльності до таких підстав не належить.
Виняток для територій бойових дій та окупації
Для земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих РФ територіях, діє окремий порядок. Якщо такі території включені до офіційного переліку територій бойових дій або тимчасової окупації, плата за землю, зокрема земельний податок, не нараховується та не сплачується.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.