У сучасних умовах, коли дистанційна робота стала нормою для багатьох компаній, питання бронювання працівників онлайн набуває особливої актуальності. Зокрема, в Україні обговорюється можливість введення механізму бронювання для тих, хто працює віддалено. Це може стати важливим кроком у регулюванні трудових відносин та забезпеченні соціальних гарантій для працівників. Згідно з новими ініціативами уряду, підприємства можуть отримувати право на бронювання своїх співробітників, які виконують завдання через інтернет. Такий підхід дозволить бізнесу
Бронювання – це важливий процес для бізнесу, адже він напряму визначає ресурс підприємства для функціонування. Але для більшості працівників, які мають дистанційну роботу, питання броні від мобілізації досі може залишатись відкритим.
Про те, на яких підставах роботодавець може забронювати працівника, на ресурсі "Юристи.UA" розповівЮрій Айвазян.
Дивіться такожБув у списку Forbes: у Росії загинув мільярдер з нафтового бізнесу
За словами адвоката, підприємці мають право бронювати працівників, навіть якщо робота дистанційна.
Зокрема відомо, що нині критично важливі підприємства для економіки, обороноздатності та інших сфер функціонування країни мають право на бронювання. Залежно від категорії, це може бути бронь на 50% робітників або на 100%.
Тож, якщо підприємство є критично важливим і людина має там дистанційну роботу – санкцій від ТЦК щодо бронювання бути не повинно. Адвокат наголошує, що загалом ситуація не є порушенням правил військового обліку.
І за умови, що підприємство забезпечує функціонування держави – формат роботи фактично не є основною вимогою. Адже людина може працювати онлайн, але мати визначальні обов'язки для керування сферою.
Зауважте!Бронювати працівників можуть не лише ті компанії та бізнеси, які отримали статус критичного важливих. Якщо навіть компанія не відповідає цьому статусу, вона все одно може бронювати робітників. Наприклад, коли має контракти з державою у сфері ОПК чи інших важливих галузях щодо забезпечення обороноздатності та функціонування держави.
Як йдеться на державному порталіДіяє умови бронювання, які залежать не від компанії та її статусу, а від самої людини.
Так, бізнес не може забронювати працівника, якщо він:
До слова, у постанові Кабінету Міністрів №76 зазначається, що головною умовою для бронювання працівника є його наявність у штаті та укладенийтрудовий договірз роботодавцем.
Водночас бувають ситуації, коли людина має відстрочку, але через технічні помилки чи збої втрачає документ.
За наявною інформацією, Міністерство оборони України працює над усуненням технічних недоліків. Водночас із практичної точки зору, безпечніше повторно подати документи через ЦНАП, щоб зафіксувати належне звернення,– пояснював Вадим Гречківський.
Тобто якщо людина помічає, що документ про відстрочку стає недійсним або анулюється – відразу ж потрібно подавати документи на ще одне оформлення відповідного дозволу.
За словами фахівця, нині такі ситуації в Україні поширені, тож варто бути уважним до власних документів і дозволів.
Раніше повідомлялося, щоу ВР обговорюють зміни до системи бронювання працівників. Так, може трапитись, що на підприємствах почнуть скорочувати кількість заброньованих.
Нардеп Руслан Горбенко зокрема зазначав, що алгоритми бронювання – це передусім врахування потреб армії та економіки.
"На сьогодні є умовно негласний наказ, щоб зменшити кількість критичних підприємств від 10 до 20%. Тому критерії для отримання критичності кожного кварталу підвищуються", – пояснював політик.
Водночас міністр економіки Олексій Соболев зазначав, щопрограму бронювання потрібно переглядати кожні 6 – 9 місяців, відповідно до поточної ситуації в країні.