Траса, що проходить через Мелітополь, зазнала значних змін у зв'язку з останніми подіями в регіоні. Вона стала непроїзною для транспорту, що викликало занепокоєння серед місцевих жителів і експертів. Цей маршрут є важливим сухопутним коридором для Російської Федерації до анексованого Криму, тому його закриття може мати серйозні наслідки як для логістики постачання військової техніки та ресурсів, так і для цивільного населення. Причини блокування траси пов'
Під Мелітополем горять вантажівки окупантів. скріншот відео
Російський «сухопутний коридор» до Криму через окупований Мелітополь стрімко втрачає статус безпечної логістичної артерії. Українські Сили оборони дедалі частіше завдають ударів по військових вантажах на маршруті Ростов — Таганрог — Маріуполь — Бердянськ — Мелітополь — Джанкой, перетворюючи дорогу на зону постійного ризику для окупантів.
Про те, що ситуація стає критичною, свідчать не лише заяви українських військових експертів, а й публікації самих російських пропагандистських ресурсів.
Мелітопольські пропагандистські телеграм-канали самі публікують наслідки ударів по логістиці російської армії. На кадрах, що з’явилися в мережі, зафіксовані повністю вигорілі автоцистерни та вантажівки на трасі Мелітополь — Маріуполь.
Російські автори скаржаться, що українські безпілотники завдають ударів по транспорту на маршруті постачання та намагаються зірвати логістику окупаційної армії.
Однак йдеться не про окремі інциденти. Останніми тижнями в мережі регулярно з’являються відеозаписи знищеної техніки російських військ на дорогах Приазов’я. Особливо часто такі кадри фіксують на напрямках Бердянськ — Мелітополь та Мелітополь — Чонгар.
Уздовж трас дедалі частіше можна побачити згорілі бензовози, армійські вантажівки та спецтехніку,а пожежні розрахунки окупантів регулярно виїжджають на ліквідацію наслідків нових ударів.
За словами військового експерта, полковника запасу ЗСУ Романа Світанау коментарі 24 Каналу, саме маршрут через Мелітополь багато років залишався однією з ключових логістичних магістралей російського угруповання на півдні України.
Через окуповане Приазов’я росіяни перевозили пальне, боєприпаси, озброєння, запасні частини та особовий склад для підрозділів у Криму й на південній ділянці фронту.
Тривалий час ця траса вважалася відносно безпечною, оскільки проходила на значній відстані від лінії бойового зіткнення. Однакситуація змінилася після масової появи далекобійних FPV-дронівта інших сучасних безпілотних систем.
За оцінкою експерта, за достатньої кількості таких апаратів рух трасою може стати для окупантів практично неможливим.
Особливість маршруту через Мелітополь полягає в його географії. На багатьох ділянках траса проходить відкритою місцевістю, де колонам складно сховатися або змінити напрямок руху.
Особливо вразливим вважається напрямок у бік Чонгара та Джанкоя — фактично останні ворота до Криму.
Військові зазначають, що російські вантажівки змушені рухатися заздалегідь відомим маршрутом. З’їхати з дороги часто неможливо, а отже техніка перетворюється на передбачувану ціль для операторів безпілотників.
Навіть частковий контроль над окремими ділянками дозволяє серйозно ускладнити постачання окупаційного угруповання.
Додаткову загрозу для російської логістики становлять сучасні баражувальні боєприпаси та дрони нового покоління з елементами штучного інтелекту.
Такі апарати здатні тривалий час перебувати в повітрі, самостійно виявляти техніку та обирати момент для атаки.
Фактично йдеться вже не про разові нальоти, а про постійне спостереження за сотнями кілометрів доріг, якими рухаються російські колони.
На відкритих ділянках траси ймовірність прихованого пересування техніки стає мінімальною.
Непрямим підтвердженням ефективності ударів стаютьперебої з пальним та труднощі з постачаннямна окупованих територіях.
Будь-який знищений бензовоз означає недоставлене пальне, а згоріла вантажівка з боєприпасами — проблеми для підрозділів на передовій.
Військові експерти зазначають, що альтернатив сухопутному маршруту через Мелітополь залишається дедалі менше. Використання Кримського мосту пов’язане з постійними ризиками, морські перевезення обмежені, а авіацією неможливо забезпечити необхідний обсяг вантажів.
Тому кожен новий удар по логістиці на трасі Ростов — Маріуполь — Бердянськ — Мелітополь — Джанкой поступово знижує стійкість усієї системи постачання російських військ на півдні.
Судячи з кількості кадрів зі спаленою технікою, для російських колон поїздка через окупований Мелітополь дедалі частіше перетворюється на небезпечну лотерею, де шанс благополучно дістатися пункту призначення стає все меншим.