Виробники дронів стикаються з серйозною проблемою, яка може призводити до втрат у розмірі до 25% прибутку через так звану "операційну сліпоту". Це явище виникає, коли компанії покладаються на традиційні методи управління даними, такі як електронні таблиці Excel. Хоча ці інструменти широко використовуються для обробки та аналізу інформації, вони не завжди здатні забезпечити необхідну прозорість і точність в умовах швидко змінюваного ринку. Операційна сліпота проявляється в недостат
За останні роки українська БПЛА-індустрія збільшила потужності виробництва у десятки разів. Проте, облік у більшості компаній досі залишається на рівні стартапів. Стрімке масштабування виявило вразливість — «операційну сліпоту», через яку виробники щомісяця втрачають до 25% прибутку, каже Дмитро Обухов, СЕО Bimp ERP.
У колонці дляVectorвін розбирає рівні зрілості виробничого обліку та пояснює, чому Excel стає головним бар’єром для розвитку MilTech-сектору.
Минулого кварталу один із наших клієнтів — український виробник FPV-бортів того масштабу, який галузь сьогодні називає «середнім», — готувався до раунду фінансування. На етапі попередніх запитів інвестор попросив базову річ: собівартість трьох останніх серій із розбивкою за партіями компонентів і прив’язкою до конкретних відвантажень. Засновник запитав, чи можна цей зріз зібрати з нуля.
Виробничий цех за два роки виріс приблизно на два порядки — і для ринку це типова історія. А от шар обліку залишився там, де був ще тоді, коли місячний випуск вимірювався десятками. У звичайному режимі цей розрив майже непомітний. Він проявляється тоді, коли зовнішній суб’єкт — інвестор, аудитор чи державний замовник — просить дані у конкретній формі.
За два роки українська індустрія БПЛА пройшла траєкторію, яка в нормальних умовах розтягується на десятиліття. Річний випуск FPV-бортів у 2022-му обчислювався тисячами. У 2025-му арміїпереданоблизько 2,4 млн FPV-дронів — приблизно у 25 разів більше за попередній рік. Місячна потужність галузі зросла з 20 000 одиниць до близько 200 000.
Інвестиційні раунди MilTech-стартапів, які два роки тому стартували з $500 000, тепер починаються з $1–3 млн. Підприємства входять у периметр європейських оборонних програм EDIP і SAFE, готуються до сертифікації ISO 9001, інтегруються в логістичні стандарти НАТО. Brave1 та Агенція оборонних закупівель формують вимоги прозорості, яких два роки тому в галузі взагалі не існувало.
Виробничі обсяги ростуть у геометричній прогресії, а облік відстає. За нашими спостереженнями, понад 70% українських виробників БПЛА ведуть критичні процеси в Excel, Google Sheets або фрагментах застарілих систем. Сама галузь розрослася вже після того, як 1С перестав бути робочим варіантом, а структурна альтернатива в українському контексті тоді фактично не сформувалась. Excel став інструментом за замовчуванням під час стрімкого зростання галузі — готового рішення під цей сегмент просто не було на столі.
CEO зазвичай відчуває цей розрив раніше, ніж може його сформулювати. Прибуток на одиницю плаває, зведена собівартість не сходиться, бухгалтерія просить ще тиждень на закриття місяця. Інвестор у наступному раунді запитує дані, які компанія фізично не може надати у потрібному вигляді.
Цей структурний розрив проявляється через три механізми.
Контролер ВТКВідділ технічного контролю, оператор і бригадир ведуть три різні робочі журнали — у блокноті, Google Sheets, усно. До бухгалтерії дані доходять уже в згорнутому вигляді. Прив’язки конкретних компонентних серій до конкретних бортів немає. Через певний час із фронту повертається борт із дефектом, і неможливо системно визначити, чи це проблема партії, людський фактор, чи компонент конкретного постачальника.
Джерела
Пастка Excel: як виробники дронів втрачають до 25% прибутку через «операційну сліпоту» — (Vector)