Україна та Польща оголосили про намір створити спільний флот безпілотних літальних апаратів, що стало важливим кроком у зміцненні військової співпраці між двома країнами. Це рішення було ухвалене на тлі зростаючих викликів у сфері безпеки в регіоні, зокрема через агресивну політику Росії. Спільний проект передбачає розробку і впровадження нових технологій для виробництва безпілотників, які будуть використовуватися як для оборонних цілей, так і для проведення гуманітар
Фінансування флоту безпілотників має здійснюватися з трьох джерел: польського оборонного бюджету, європейських фондів та, ймовірно, оборонного фонду SAFE
Україна та Польща запускають спільний проект зі створення армади безпілотників — флоту безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які трансформують оборонні можливості обох країн та всього східного флангу НАТО. Про це нещодавно заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час конференції «Дорога до URC» в Жешуві у присутності прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та за онлайн-участі комісара ЄС з питань оборони Андрюса Кубілюса. Проект поєднає польське фінансування та промисловість з українським бойовим досвідом. Про це розповідаєForeign Ukraineіз посиланням на польське виданняSpider Web.
Мета проєкту полягає не в тому, щоб наздогнати західних лідерів у безпілотних технологіях за кілька років, а в тому, щоб перестрибнути їх, використовуючи український досвід ведення повномасштабних бойових дій, у яких дрони відіграють ключову роль.
Наразі Україна є єдиною країною у світі, яка масово, щодня, використовує безпілотні літальні апарати в реальних умовах війни проти звичайної армії, оснащеної засобами протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та власними дронами. Цей досвід неможливо повторити в жодній лабораторії чи полігоні.
«Наша мета полягає в тому, щоб цей неочікуваний для росіян наслідок війни фактично перестрибнув цілу технологічну еру, аби Україна, Польща та Європа були в безпеці від повітряних атак та будь-яких спроб агресора», – сказав Дональд Туск.
Однією з ключових тем конференції в Жешуві було переосмислення наративу польсько-українських відносин. Туск неодноразово наголошував, що це не одностороння допомога країні, яка бореться за виживання, а партнерство, в якому обидві сторони роблять свій внесок.
«Оборонний сектор України зазнав масштабної трансформації. З країни, яка отримувала допомогу з перших днів вторгнення, ми стали постачальником передових оборонних рішень. Кількість українських виробників військової техніки з початку війни зросла у кілька разів. Українські компанії зараз виробляють розвідувальні, ударні, FPV, морські безпілотні літальні апарати та системи радіоелектронної боротьби, які експортуються або тестуються більш ніж десятком країн. Українські технології дозволяють знищувати дорогі системи озброєння за відносно низькою ціною. Ця асиметрія витрат – основа оборонної стратегії України, і саме те, що цікавить Польщу та всю Європу», – заявила Свириденко.
Фінансування армади безпілотників має здійснюватися з трьох джерел: польського оборонного бюджету, європейських фондів та, ймовірно, оборонного фонду SAFE. Комісар Кубілюс наголосив, що інтеграція українських оборонних можливостей з Європейським Союзом є важливою для ефективного стримування російської загрози.
Механізм програми SAFE, схвалений Радою ЄС у березні 2025 року, з бюджетом у 150 мільярдів євро на 2025-2030 роки, дозволяє фінансувати спільні оборонні проекти між державами-членами. Польща, яка витрачає понад 4% свого ВВП на оборону, є одним з найбільших бенефіціарів цього інструменту. Включення українського компонента до спільного проекту безпілотників відкриває шлях для подання заявки на отримання коштів SAFE на партнерській основі з асоційованою країною.
Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик уточнив, що співпраця також включатиме випробування польської техніки на українському фронті. Це безпрецедентна заява, оскільки вона означає, що польські безпілотні системи будуть перевірені не на полігоні, а в реальних бойових умовах, з негайним зворотним зв’язком від користувачів.
Вибір Жешува як місця для оголошення проєкту насправді був стратегічним. Столиця Підкарпатського регіону вже давно є одним з найважливіших центрів польської авіаційної та оборонної промисловості. У регіоні розташовані такі заводи, як PZL Mielec (виробляє гелікоптери Black Hawk), Pratt & Whitney Rzeszów (авіаційні двигуни), WZL No. 2 у Бидгощі-Ремонтах (з потужностями в Підкарпатті), а також десятки менших компаній в авіаційному та оборонному секторах.
Після початку російської агресії проти України у 2022 році, Жешув став ключовим логістичним центром для військової та гуманітарної допомоги, яка надходить до Києва. Аеропорт Жешув-Ясьонка обслуговував вантажі військової техніки з усього світу. Місто слугувало першим пунктом контакту для біженців та основною оперативною базою для гуманітарних організацій. Туск подякував місту та регіону за цю роль, наголосивши, що Жешув був одним із перших, хто мобілізувався для надання допомоги без розрахунків та спекуляцій.
Сьогодні Підкарпатське воєводство позиціонує себе як закономірний центр розвитку безпілотних технологій у Польщі. Його близькість до українського кордону, досвід авіаційної галузі, зростаюча база технологічних стартапів та наявність Жешувського політехнічного університету створюють екосистему, яка готова поглинути проект масштабу армади дронів.
Проект армади дронів наразі є політичною декларацією. Немає публічно оприлюдненого графіка, бюджету, переліку конкретних систем чи назв компаній, які братимуть участь у ньому. На цьому етапі цілком нормально, що оголошення в Жешуві було політичним сигналом, а не підписаним контрактом.
Якщо за цими деклараціями підуть конкретні контракти, Польща може створити одні із найважливіших безпілотних можливостей у Європі протягом кількох років. Не з нуля і не самостійно, а у партнерстві з Україною, яка знає про дрони більше, ніж будь-яка держава у світі, вивчаючи їх під вогнем понад 50 місяців.
Переглянути всі записи автора Володимир Тиравський