У Миколаєві колишній директор оборонного заводу разом із підрядником уникли кримінальної відповідальності за розтрату бюджетних коштів, виділених на оборонні потреби. Справу закрили через відсутність достатніх доказів вини, що викликало обурення серед громадськості та експертів у сфері безпеки. Відомо, що йдеться про значну суму грошей, яка була спрямована на модернізацію виробничих потужностей заводу. Однак в результаті проведених перевірок було виявлено численні порушення і невідповідності в
У Миколаєві суд виніс вирок у справі щодо Миколаївського авіаремонтного заводу. Ексдиректора заводу та керівника приватної компанії, яких обвинувачували у розтраті бюджетних коштів, виправдали через недоведеність вини.
Про це повідомивЦентр публічних розслідуваньзпосиланнямна вирок Корабельного районного суду Миколаєва.
На лаві підсудних опинилися колишній директор Миколаївського авіаремонтного заводу "НАРП"Віктор Кирницькийта директор ТОВ "Югпромтехмонтаж"Андрій Мангушев, яких обвинувачували у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні. Слідчі вважали, що частину робіт фактично не виконали, хоча акти приймання були підписані, а кошти — перераховані підряднику.
ЗаданимиОпендатабот,Мангушевочолював товариство до 2023 року,Кирницькийзалишивпосаду у 2022 році.
За даними матеріалів справи, наприкінці 2020 року ДП Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" оголосило тендер на модернізацію стендів для контрольних і здавальних випробувань двигунів. Переможцем торгів стало ТОВ "Югпромтехмонтаж".
Читати також:Компанія з Миколаєва отримала 456 мільйонів на захист критичної інфраструктури Одещини
У січні 2021 року між держпідприємством та підрядником уклали договір на суму 8,45 мільйона гривень. Підрядник мав провести модернізацію стендів для випробування двигунів та турбогенератора.
Згідно з матеріалами справи, вже 10 лютого 2021 року керівник заводу дав вказівку бухгалтерії перерахувати підряднику аванс у розмірі 4 мільйонів 225 тисяч гривень. Надалі між сторонами уклали кілька додаткових угод, якими продовжували строки виконання робіт.
Слідчі Бюро економічної безпеки заявили, що підрядник не встановив частину обладнання, передбаченого договором. Йшлося, зокрема, про силову шафу, датчики, вимірювачі напруги та інші елементи системи модернізації. Через це, за версією обвинувачення, обсяги виконаних робіт були завищені більш ніж на 2 мільйони гривень.
Прокуратура стверджувала, що директор підрядної компанії підготував акт прийняття-передання з неправдивими відомостями, а директор державного підприємства підписав його, знаючи про неповне виконання робіт. Після цього кошти були перераховані виконавцю.
Читати також:Фіктивні тренери й “бронь” за 5 тисяч доларів: чиновницю Миколаївської міськради відсторонили від посади
У результаті, за підрахунками слідства, державному підприємству завдали збитків на понад 2 мільйони гривень. Саме цю суму завод заявив у цивільному позові до обвинувачених.
Водночас обидва фігуранти провину заперечили.Кирницькийзаявив, що безпосередня перевірка виконання договору не входила до його посадових обов’язків, а за контроль відповідали начальники профільних дільниць і члени спеціальної комісії підприємства. За його словами, акти виконаних робіт підписувалися лише після підтвердження від відповідальних працівників заводу.
Своєю чергою ексдиректор товаристваМангушевстверджував, що модернізація була складною та новаторською, а частину обладнання в процесі довелося замінювати або доопрацьовувати. Він також заявив, що кошти були витрачені виключно на закупівлю обладнання, оплату праці та податки, а особистої вигоди він не отримував.
Під час розгляду справи суд окремо звернув увагу на суперечності у висновках експертиз та службових перевірок. У матеріалах вироку вказано, що частина висновків експертів базувалася не на безпосередньому огляді стендів, а на документах службового розслідування самого підприємства. Також у суді пролунали сумніви щодо фактичного проведення окремих оглядів на території стратегічного об’єкта "НАРП".
Читати також:Ціни зросли вчетверо, контроль зник: хто прикрив провальний ремонт у Південноукраїнську
Окремо суд аналізував документи щодо допуску працівників підрядника на територію стратегічного підприємства, акти введення модернізованих стендів в експлуатацію та результати їх подальшої атестації. У вироку зазначено, що експерти фактично не підтвердили належним чином огляд модернізованих стендів, а частина висновків ґрунтувалась переважно на документах внутрішньої перевірки самого підприємства.
Також суд встановив, що на підприємстві діяла спеціальна комісія з прийняття модернізованих об’єктів, до якої входили головний інженер, начальники цехів, механіки та представники бухгалтерії. Саме вони підтверджували виконання робіт і введення стендів в експлуатацію.
Окремо у вироку згадується, що модернізовані стенди після завершення робіт проходили атестацію та визнавались придатними до експлуатації. Суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не надала достатніх та неспростовних доказів умисної розтрати чи службового підроблення.
У результаті суд виправдав обох обвинувачених за недоведеністю складу кримінального правопорушення. Цивільний позов про відшкодування понад 2 мільйонів гривень також залишився без задоволення.