У Рівному нещодавно сталася тривожна подія, яка привернула увагу місцевих жителів та зоозахисників. У ставку виявили лисеня, яке виглядало виснаженим і безпорадним. За словами очевидців, малюка помітили випадково під час прогулянки біля водойми. Вони одразу звернулися за допомогою до спеціалістів. На щастя, рятувальна операція відбулася успішно: волонтери з організації захисту тварин прибули на місце події і змогли витягти лисен
У Рівному врятували лисеня, яке виснаженим знайшли у ставкуЙого знайшли у ставку.. зовсім самотнього, виснаженого і дезорієнтованого. Поруч не було мами, не було жодної опори чи шансу вибратися самостійно. І вже згодом стало відомо, що на цій території знайшли мертву дорослу лисицю та ще одне лисеня, яке, ймовірно, загинуло від нападу собак... його просто пошматували ???????? Точні обставини ми не знаємо, але очевидно одне - якби цього малюка не помітили вчасно, то його б чекала така сама доля…Маленьке лисеня подолало довгий і складний шлях із Рівного до Львова і тепер нарешті з нами в Домівці. Тут йому нічого не загрожує, і воно матиме шанс просто жити й рости далі...Такі історії завжди залишають дуже важкий осад.. Бо життя, яке обірвалося в стресі, страху і муках майже завжди має в собі людський слід...Дикі тварини масово стають жертвами нашого егоїзму. Коли люди бачать лисячу родину біля міст чи доріг, перша реакція - позбутися. Прибрати з очей, вивезти, отруїти чи зацькувати собаками. За цим стоїть усе що завгодно: від тупої паніки до свідомої жорстокості. Ми витісняємо їх, наче вони не мають права на це життя. А наслідки цих рішень потім неможливо виправити. Ні за які гроші, ніякими сльозами..Давайте нарешті визнаємо.. це не вони прийшли до нас! Це ми залізли на їхню територію, забудували їхні ліси й поля. І наша відповідальність тепер не тільки вчасно підбирати тих, хто вижив, а нарешті перестати нищити все навколо себе ????
Його знайшли у ставку.. зовсім самотнього, виснаженого і дезорієнтованого. Поруч не було мами, не було жодної опори чи шансу вибратися самостійно. І вже згодом стало відомо, що на цій території знайшли мертву дорослу лисицю та ще одне лисеня, яке, ймовірно, загинуло від нападу собак... його просто пошматували ???????? Точні обставини ми не знаємо, але очевидно одне - якби цього малюка не помітили вчасно, то його б чекала така сама доля…Маленьке лисеня подолало довгий і складний шлях із Рівного до Львова і тепер нарешті з нами в Домівці. Тут йому нічого не загрожує, і воно матиме шанс просто жити й рости далі...Такі історії завжди залишають дуже важкий осад.. Бо життя, яке обірвалося в стресі, страху і муках майже завжди має в собі людський слід...Дикі тварини масово стають жертвами нашого егоїзму. Коли люди бачать лисячу родину біля міст чи доріг, перша реакція - позбутися. Прибрати з очей, вивезти, отруїти чи зацькувати собаками. За цим стоїть усе що завгодно: від тупої паніки до свідомої жорстокості. Ми витісняємо їх, наче вони не мають права на це життя. А наслідки цих рішень потім неможливо виправити. Ні за які гроші, ніякими сльозами..Давайте нарешті визнаємо.. це не вони прийшли до нас! Це ми залізли на їхню територію, забудували їхні ліси й поля. І наша відповідальність тепер не тільки вчасно підбирати тих, хто вижив, а нарешті перестати нищити все навколо себе ????
Маленьке лисеня подолало довгий і складний шлях із Рівного до Львова і тепер нарешті з нами в Домівці. Тут йому нічого не загрожує, і воно матиме шанс просто жити й рости далі...Такі історії завжди залишають дуже важкий осад.. Бо життя, яке обірвалося в стресі, страху і муках майже завжди має в собі людський слід...Дикі тварини масово стають жертвами нашого егоїзму. Коли люди бачать лисячу родину біля міст чи доріг, перша реакція - позбутися. Прибрати з очей, вивезти, отруїти чи зацькувати собаками. За цим стоїть усе що завгодно: від тупої паніки до свідомої жорстокості. Ми витісняємо їх, наче вони не мають права на це життя. А наслідки цих рішень потім неможливо виправити. Ні за які гроші, ніякими сльозами..Давайте нарешті визнаємо.. це не вони прийшли до нас! Це ми залізли на їхню територію, забудували їхні ліси й поля. І наша відповідальність тепер не тільки вчасно підбирати тих, хто вижив, а нарешті перестати нищити все навколо себе ????
Маленьке лисеня подолало довгий і складний шлях із Рівного до Львова і тепер нарешті з нами в Домівці. Тут йому нічого не загрожує, і воно матиме шанс просто жити й рости далі...Такі історії завжди залишають дуже важкий осад.. Бо життя, яке обірвалося в стресі, страху і муках майже завжди має в собі людський слід...Дикі тварини масово стають жертвами нашого егоїзму. Коли люди бачать лисячу родину біля міст чи доріг, перша реакція - позбутися. Прибрати з очей, вивезти, отруїти чи зацькувати собаками. За цим стоїть усе що завгодно: від тупої паніки до свідомої жорстокості. Ми витісняємо їх, наче вони не мають права на це життя. А наслідки цих рішень потім неможливо виправити. Ні за які гроші, ніякими сльозами..Давайте нарешті визнаємо.. це не вони прийшли до нас! Це ми залізли на їхню територію, забудували їхні ліси й поля. І наша відповідальність тепер не тільки вчасно підбирати тих, хто вижив, а нарешті перестати нищити все навколо себе ????
Такі історії завжди залишають дуже важкий осад.. Бо життя, яке обірвалося в стресі, страху і муках майже завжди має в собі людський слід...Дикі тварини масово стають жертвами нашого егоїзму. Коли люди бачать лисячу родину біля міст чи доріг, перша реакція - позбутися. Прибрати з очей, вивезти, отруїти чи зацькувати собаками. За цим стоїть усе що завгодно: від тупої паніки до свідомої жорстокості. Ми витісняємо їх, наче вони не мають права на це життя. А наслідки цих рішень потім неможливо виправити. Ні за які гроші, ніякими сльозами..Давайте нарешті визнаємо.. це не вони прийшли до нас! Це ми залізли на їхню територію, забудували їхні ліси й поля. І наша відповідальність тепер не тільки вчасно підбирати тих, хто вижив, а нарешті перестати нищити все навколо себе ????
Такі історії завжди залишають дуже важкий осад.. Бо життя, яке обірвалося в стресі, страху і муках майже завжди має в собі людський слід...Дикі тварини масово стають жертвами нашого егоїзму. Коли люди бачать лисячу родину біля міст чи доріг, перша реакція - позбутися. Прибрати з очей, вивезти, отруїти чи зацькувати собаками. За цим стоїть усе що завгодно: від тупої паніки до свідомої жорстокості. Ми витісняємо їх, наче вони не мають права на це життя. А наслідки цих рішень потім неможливо виправити. Ні за які гроші, ніякими сльозами..Давайте нарешті визнаємо.. це не вони прийшли до нас! Це ми залізли на їхню територію, забудували їхні ліси й поля. І наша відповідальність тепер не тільки вчасно підбирати тих, хто вижив, а нарешті перестати нищити все навколо себе ????
Дикі тварини масово стають жертвами нашого егоїзму. Коли люди бачать лисячу родину біля міст чи доріг, перша реакція - позбутися. Прибрати з очей, вивезти, отруїти чи зацькувати собаками. За цим стоїть усе що завгодно: від тупої паніки до свідомої жорстокості. Ми витісняємо їх, наче вони не мають права на це життя. А наслідки цих рішень потім неможливо виправити. Ні за які гроші, ніякими сльозами..Давайте нарешті визнаємо.. це не вони прийшли до нас! Це ми залізли на їхню територію, забудували їхні ліси й поля. І наша відповідальність тепер не тільки вчасно підбирати тих, хто вижив, а нарешті перестати нищити все навколо себе ????
Давайте нарешті визнаємо.. це не вони прийшли до нас! Це ми залізли на їхню територію, забудували їхні ліси й поля. І наша відповідальність тепер не тільки вчасно підбирати тих, хто вижив, а нарешті перестати нищити все навколо себе ????
Давайте нарешті визнаємо.. це не вони прийшли до нас! Це ми залізли на їхню територію, забудували їхні ліси й поля. І наша відповідальність тепер не тільки вчасно підбирати тих, хто вижив, а нарешті перестати нищити все навколо себе ????