У Києві відбудеться обговорення, присвячене 10-річній річниці зникнення активіста Ервіна Ібрагімова, який став символом боротьби за права кримських татар. Ця трагічна подія привертає увагу не лише родини та друзів Ібрагімова, але й правозахисників і громадськості, які прагнуть нагадати про важливість справедливості в умовах триваючої окупації Криму. Ервін Ібрагімов зник у 2013 році в Севастополі під час однієї з акцій протесту.
У Кримському будинку 25 травня відбудеться публічний захід, присвячений 10 рокам від дня викрадення кримськотатарського активіста, члена виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Про це повідомляють у Меджлісі кримськотатарського народу та Офісі Омбудсмана України.
24 травня 2016 року Ервін Ібрагімов був викрадений в анексованому Бахчисараї. Його доля досі залишається невідомою. Його справа стала одним із найгучніших випадків насильницьких зникнень у сучасному Криму та символом репресивної політики російської окупаційної влади.
Організатори планують порушити широку тему викрадень, насильницьких зникнень та переслідувань на окупованих територіях України.
Захід відбудеться о 18.00 у Києві на вул. Омеляновича-Павленка, 9. Вхід вільний.
24 травня 2016 року в Бахчисарай Ібрагімов зник дорогою додому. Його автомобіль пізніше знайшли покинутим посеред дороги із ключами у замку запалювання. Камери спостереження зафіксували, як кілька чоловіків, ймовірно, у формі співробітників ДПС, насильно заштовхують його в мікроавтобус.Російський СК у Криму порушив кримінальну справу за статтею про викрадення людини. Проте розслідування не призвело до встановлення місцезнаходження Ібрагімова чи затримання підозрюваних. У 2017 році слідство було офіційно призупинено «у зв'язку з неможливістю встановити особу, яка підлягає притягненню до відповідальності».Родичі та правозахисники неодноразово заявляли про неефективність розслідування та передбачали причетність російських силових структур чи підконтрольних їм груп. Батько Ервіна – Помер Ібрагімов – публічно звинувачував слідство у бездіяльності. Водночас, російська влада висувала альтернативні версії: викуп, комерційні конфлікти чи спробу «дестабілізувати ситуацію в Криму». Ці заяви робила російський прокурор Криму Наталія Поклонська. Справа розглядалася робочою групою ООН щодо насильницьких чи недобровільних зникнень після звернення правозахисників.