У Кремлі зростає паніка: розвідка Естонії заявила про наближення критичного моменту для Путіна

Російський диктатор Володимир Путін може вже найближчими місяцями втратити можливість диктувати свої умови у війні проти України. Таке попередження зробив голова Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін в інтерв'ю CNN.

Володимир Путін. Фото: з відкритих джерел

За словами керівника естонської розвідки, у Кремлі все чіткіше розуміють, що ситуація на фронті розвивається не на користь Росії. Якщо раніше оточення Путіна говорило про повний розгром України, то зараз подібних заяв майже не чути.

Розін зазначив, що російська армія продовжує зазнавати важких втрат і втрачає більше солдатів, ніж здатна мобілізувати чи завербувати. При цьому сама війна кардинально змінилася через масове використання безпілотників.

За оцінкою розвідки, нинішня лінія фронту фактично блокує можливість великих механізованих проривів. Дрони перетворили поле бою на зону тотального контролю, де масштабний наступ стає вкрай ризикованим навіть для чисельно великої армії.

В Естонії вважають, що для спроби повного захоплення Донбасу Кремлю довелося проводити нову хвилю мобілізації. Однак російське керівництво побоюється такого кроку через ризик внутрішньої дестабілізації та зростання невдоволення у країні.

Додатковий тиск на Москву чинить економіка. Санкції, гігантські витрати на війну та українські удари по нафтовій інфраструктурі вже завдають Росії багатомільярдних збитків. За словами Розіна, навіть атаки безпілотників по Москві поступово змінюють сприйняття війни серед росіян.

Незважаючи на це, голова розвідки не очікує на швидкий крах режиму. Він наголосив, що силові структури поки що утримують ситуацію під контролем. Однак, за його словами, авторитарні системи нерідко виглядають стабільними лише до моменту раптового обвалення.

Читайте також на порталі "Коментарі" —війна Путінапішла проти Кремля: на Заході назвали три ознаки катастрофи, що насувається.

Время работает не в пользу главы РФ.

Европейская разведка фиксирует рост давления на президента России Владимира Путина на фоне потерь на фронте и ухудшения экономической ситуации в стране. По оценкам аналитиков, Кремль все больше сталкивается с ограничениями как на поле боя, так и внутри государства.

В ближайшие месяцы это может существенно повлиять на способность Москвы вести переговоры с позиции силы. Об этом пишетCNN.

Глава эстонской разведкиКаупо Розинзаявил, что у Путина остается мало времени, чтобы достичь победы в войне против Украины. По его словам, уже в течение ближайших четырех–пяти месяцев российский лидер «может оказаться не в состоянии вести переговоры с позиции силы».

Розин отметил, что совокупность военных, экономических и социальных факторов все больше усложняет положение Кремля.

«Время не на стороне России», – подчеркнул он.

По оценкам разведки, ситуация на фронте для российской армии остается сложной.

«Я больше не слышу разговоров о полной победе. Люди в Кремле понимают, что ситуация на украинском поле боя складывается не слишком хорошо», – отметил Розин.

Он добавил, что потери России превышают возможности их пополнения.

Аналитики также обращают внимание на темпы продвижения российских войск, которые остаются минимальными. За предыдущие два года они составляли в среднем около 70 метров в день, при этом ежедневные потери достигали примерно тысячи убитыми и ранеными. В последнее время даже такие ограниченные успехи практически сошли на нет.

По словам госсекретаря СШАМарко Рубио, российская армия ежемесячно теряет от 15 до 20 тысяч военных убитыми. В то же время украинская сторона сообщает, что только за один месяц потери России могут достигать десятков тысяч убитых и тяжело раненых. Проверить эти данные независимо пока невозможно, поскольку обе стороны не раскрывают официальную статистику.

Значительную роль в войне играют беспилотники, которые стали основной причиной потерь. По оценке Розина, именно развитие дроновых технологий ограничивает возможность масштабных прорывов на фронте.

«Обе стороны не в состоянии осуществить массированный механизированный прорыв в глубокий тыл противника», – пояснил он.

В то же время Украина заявляет об успехах в противодействии российским атакам беспилотниками. По словам министра цифровой трансформацииМихаила Федорова, «доля сбитых беспилотников «Шахед» перехватчиками за последние четыре месяца удвоилась».

Отдельное внимание разведка уделяет возможности новой мобилизации в России. Розин считает, что для активизации наступления Кремлю придется прибегнуть к принудительному привлечению дополнительных сотен тысяч людей. В то же время такой шаг несет серьезные риски для внутренней стабильности.

«Они очень обеспокоены внутренней стабильностью и внимательно следят за ней... Это решение они примут нелегко», – отметил он.

Предыдущая волна мобилизации в 2022 году вызвала протесты и массовый выезд мужчин за границу.

Экономическая ситуация также ухудшается. Россия снизила прогноз экономического роста с 1,3% до 0,4%. Среди причин – дефицит рабочей силы, высокие государственные расходы и влияние санкций. Кроме того, Украина наносит удары по нефтяной инфраструктуре России, что приводит к миллиардным убыткам.

Розин подчеркнул, что война все больше ощущается и внутри России, комментируя атаки беспилотников вглубь территории страны.

Несмотря на это, остается непонятным, влияют ли эти факторы непосредственно на решение Путина.

«Украинский вопрос для него настолько идеологически окрашен, что изменить его мнение будет непросто», – отметил глава разведки.

Он также предположил, что даже без значительных военных успехов Россия продолжит давление на Украину, в частности через удары по инфраструктуре.

«Они постараются сделать следующую зиму для украинцев по меньшей мере такой же суровой», – заявил Розин.

В то же время внутри России растет напряжение. Усиливаются меры безопасности вокруг руководства страны, а возвращение военных с фронта вызывает социальные проблемы – рост преступности, насилия и психологической нестабильности.

Несмотря на это, разведка не видит предпосылок для массовых протестов в ближайшее время.

«Я действительно не вижу уличной революции на данном этапе, но иногда такие системы очень хрупкие, и если что-то произойдет — это будет внезапно», – подытожил Розин.

У російського диктатора Володимира Путіна залишається дедалі менше часу, щоб нав’язати Україні свої умови у війні, оскільки ситуація на фронті зайшла у глухий кут, а всередині РФ посилюються економічні та соціальні проблеми.

Про це повідомляєРБК-Україназ посиланням наCNN.

Таку оцінку дав керівник Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін. За його словами, протягом найближчих чотирьох-п’яти місяців Путін може втратити можливість вести переговори "з позиції сили".

"Час не на користь Росії", - заявив Росін.

За словами глави естонської розвідки, у Кремлі вже не говорять про "тотальну перемогу", оскільки російська армія не демонструє значних успіхів на полі бою, попри величезні втрати.

Він зазначив, що Москва втрачає більше військових, ніж здатна набрати. Водночас просування російських сил останнім часом практично зупинилося.

За даними аналітиків Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), за два роки до січня російські війська просувалися в середньому на 70 метрів на день, при цьому щодня гинуло або отримувало поранення близько 1 000 солдатів.

Окремо Росін звернув увагу на роль дронів у війні. На його думку, саме масове використання безпілотників з обох сторін не дозволяє проводити масштабні механізовані прориви на фронті.

У естонській розвідці вважають, що для серйозного посилення наступу Росії Кремлю довелося б оголошувати нову хвилю мобілізації. Однак такий крок може створити ризики для внутрішньої стабільності самої РФ.

"Вони (влада РФ - ред.) дуже стурбовані внутрішньою стабільністю, дуже ретельно стежать за нею… Це не те рішення, яке вони прийняли б дуже легко", - зауважив Росін.

Він нагадав, що попередня часткова мобілізація у 2022 році викликала хвилю протестів та масовий виїзд росіян за кордон.

Додатковий тиск на Кремль створюють санкції, великі витрати на війну та удари України по російській нафтовій інфраструктурі. За словами Росіна, українські дрони вже завдали російському енергетичному сектору збитків на мільярди доларів.

Він також зазначив, що війна дедалі сильніше відчувається і всередині самої Росії. Зокрема, після атак дронів на Москву для росіян стало очевидно, що "війна наближається, війна вже вдома".

Окремою проблемою для Кремля стають військові, які повертаються з фронту. За словами Росіна, вони привозять із собою насильство, психологічні травми та криміналізацію суспільства. Він додав, що деякі з них приєднуються до організованих злочинних угруповань.

Попри це, глава естонської розвідки поки не бачить ознак масштабного бунту в Росії через жорсткий контроль спецслужб. Водночас він припустив, що подібні системи можуть виглядати стабільними лише зовні.

"Я справді не бачу вуличної революції на цей час, але іноді такі системи є дуже порожніми зсередини, і якщо щось трапиться, це відбудеться дуже швидко, і ми всі будемо здивовані", - підсумував він.

Днями керівник Офісу президента Кирило Буданов заявляв, щоРосія не може досягти початкових цілей у війні з Україною. Тому "знижує планку" та висуває нові вимоги.

Однак нещодавно FT написало, щокомандування РФ пообіцяло російському диктатору Володимиру Путіну захопити Донбас до осені. Вони доповідають йому, що українська армія виснажена, фронт руйнується і сил стає менше.

Глава розвідки Естонії Каупо Розін заявив, що через декілька місяців диктатор Путін виявиться не в змозі вести переговори з позиції сили. Він додав, що у президента Росії є обмаль часу для "перемоги".

Про це повідомили вCNN.

Дивіться такожДонбас – до осені: що продемонструвала зустріч Путіна з російськими генералами

Каупо Розін зазначив, що "час діє не на користь Росії", а в країні почалися сильні економічні, військові та суспільні проблеми.

Я більше не чую розмов про повну перемогу. Люди у Кремлі визнають, що ситуація на українському полі бою складається не дуже добре,– заявив Розін.

За словами голови розвідки Естонії, Росія наразі не може розпочати масовий прорив на лінії фронту та дійти у глибокий тил.

Також за даними центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), окупанти протягом останніх двох років просувалися на 70 метрів у день та втрачали за добу близько 1 тисячі військових.

Росіяни втрачають від 15 до 20 тисяч солдатів щомісяця загиблими. Не пораненими, а загиблими,– заявив минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо.

У виданні заявили, що упродовж війни баланс у сфері безпілотних технологій між Києвом та Москвою постійно змінювався.

Водночас українська влада заявляє, що нове покоління дронів-перехоплювачів допомагає зменшити наслідки російських атак на міста.

Російська армія продовжує атакуватина сході та півночі України, намагаючись виснажити оборону та просунутися на стратегічних ділянках. Водночас ЗСУ контратакують та стримують наступ окупантів.

Україна посилюєсвої позиції на фронті. Володимир Зеленський заявив, що З початку 2026 року Сили оборони звільнили майже 600 квадратних кілометрів території.

На Гуляйпільському напрямку російські штурмовігрупи зазнають втрат. Це пов'язано із щільним мінуванням та ефективною роботою українських підрозділів.

Європейські аналітики вважають, що одне потенційне рішення Кремля могло б вплинути на ситуацію на фронті. Втім, у Москві остерігаються політичних і соціальних наслідків цього кроку всередині країни.

Паралельно Росія стикається з економічним тиском, втратами та наслідками затяжної війни. Про це заявивCNNкерівник розвідки Естонії Каупо Розін.

Дивіться такожДонбас – до осені: що продемонструвала зустріч Путіна з російськими генералами

Розін пояснив, що у разі спроби Росії різко розширити наступальні можливості єдиним реалістичним інструментом стала б примусова мобілізація.

Якби росіяни змогли мобілізувати ще кілька сотень тисяч людей на поле бою, це було б проблемою (для України). Однак вони (Кремль) дуже стурбовані внутрішньою стабільністю, дуже ретельно за нею стежать… Це не те рішення, яке вони б прийняли дуже легко,– каже він.

Часткова мобілізація у вересні 2022 року викликала значний суспільний резонанс у Росії – від протестів до масового виїзду чоловіків за кордон. Після цього Кремль перейшов до моделі контрактного набору, використовуючи фінансові стимули та регіональні бонуси.

Водночас ця система поступово слабшає через економічний тиск.

"Ціна війни, міжнародні санкції та надзвичайно успішна українська кампанія проти життєво важливої нафтової промисловості Росії починають давати про себе знати", – зазначив Розін.

Зокрема, зараз російська економіка демонструє ознаки сповільнення. До прикладу, минулого тижня Росія знизила свій прогноз зростання на цей рік з 1,3% до 0,4%, а її віцепрем'єр-міністр Олександр Новак пояснив це нестачею робочої сили, надмірними державними витратами та західними санкціями.

До того ж Україна завдала "енергетичному сектору збитків на мільярди доларів".

За словами Розіна, бойові дії дедалі більше впливають на внутрішнє життя Росії. Він також припускає, що навіть за відсутності успіхів на фронті Кремль не відмовиться від своїх цілей і шукатиме інші способи тиску на Україну.

Окремо експерт звертає увагу на потенційні соціальні наслідки війни в самій Росії – від економічних проблем до повернення військових із фронту. Однак він не бачить ознак негайного соціального вибуху.

Я справді не бачу вуличної революції на даний момент, але іноді такі системи дуже порожні всередині, і якщо щось і станеться, то це станеться дуже швидко, і ми всі будемо здивовані,– каже він.

Водночас у Москві зростає відчуття параної, а охорона навколо президента посилена на тлі чуток про змови про державний переворот.

Росія продовжує шукати додаткові інструменти для досягнення своїх військових цілей у війні проти України, однак більшість із них або обмежені ресурсами, або несуть політичні ризики для Кремля.

Серед потенційних варіантів аналітики називають:

активізацію ударів по критичній інфраструктурі

спроби розширити тиск на міжнародні ринки.

Водночас експерти наголошують, що ці кроки не гарантують стратегічного перелому на фронті.

Окремо розглядається фактор Білорусі, яку Москва вже використовує як військовий і політичний плацдарм для демонстрації сили. Йдеться про спільні навчання, ядерні тренування та розміщення російських систем озброєння, що мають радше елемент залякування, ніж реального розширення бойових можливостей.

Втім, залучення Білорусі до повноцінної війни залишається малоймовірним черезпозицію режиму Олександра Лукашенка, який намагається уникнути прямої участі у бойових діях.