У Лебединському педагогічному коледжі відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки на честь випускника закладу Едуарда Стариченка, який загинув під час виконання військового обов'язку. Ця подія зібрала численних студентів, викладачів та представників місцевої громади, які прийшли вшанувати пам'ять героя. Едуард Стариченко завершив навчання у педколеджі у 2015 році і був активним учасником громадського життя. Після початку війни він вирішив стати на захист Батьківщини і
Це вже друга меморіальна дошка, встановлена на честь Героя. Першу було відкрито 30 січня 2024 року на фасаді Лебединського закладу загальної середньої освіти №7, де навчався Едуард. Педагогічний коледж також ініціював вшанування пам’яті свого колишнього студента, адже саме тут він зростав, формувався як особистість, робив перші кроки у доросле життя, сповнене мрій, творчості та сили духу.
Стариченко Едуард Вікторович народився 16 січня 1989 року. Після закінчення школи продовжив навчання у Лебединському педагогічному училищі імені А. С. Макаренка. Вищу освіту здобув у Національному транспортному університеті, де отримав кваліфікацію інженера-механіка. Деякий час працював викладачем у Лебединському ВПУ лісового господарства, потім - у Києві.
Едуард Стариченко з позивним «ХАБА» добровільно став на захист України. Служив солдатом, навідником кулеметного відділення стрілецької роти. 10 листопада 2023 року Герой загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар на Донеччині.
Щемливими спогадами про свого колишнього студента поділився наставник групи Олександр Грушко. Він згадував Едуарда як щирого, справедливого, справжнього "бійця за правду", веселого, завзятого, сповненого енергії та руху, надзвичайно творчого і всебічно розвиненого, комунікабельного, легкого і дружнього юнака, який займався спортом, грав на гітарі, співав і завжди прагнув бути першим. За свою активну життєву позицію добре запамятався в училищі.
Особливо зворушливими стали слова матері Героя – Світлани Борисівни Стариченко. Вона розповіла про сина як про люблячого, уважного, доброго і водночас сильного духом чоловіка, який завжди підтримував рідних та відстоював справедливість. Він дуже був близький з матірю: і морально, і характером, і духом, підтримував її, часто любив робити їй приємні сюрпризи.
- Едік був дуже добрий, але водночас його характер мав твердий стрижень. Він міг гостро висловитись, але якщо це було у захист чи підтримку справедливості.
Мати прочитала присутнім власний вірш, присвячений Едуарду.
Присутні вшанували пам’ять Едуарда Стариченка та всіх полеглих Захисників України хвилиною мовчання і поклали квіти до пам’ятного знаку. Під час заходу прозвучали меморіальні пісні.
Указом Президента України бойовий шлях Едуарда Стариченка відзначений орденом Орден «За мужність» III ступеня (посмертно). Рішенням сесії Лебединської міської ради від 4 грудня 2025 року йому присвоєно почесне звання «Захисник України – Герой Лебединської громади» (посмертно).
Меморіальна дошка, встановлена на фасаді рідного навчального закладу, стала символом вдячності, шани та незгасної пам’яті про Героя, який віддав своє життя за свободу і незалежність України, повідомили в мерії Лебедина.
Світла пам’ять Герою.
Не забудьтепідписатисьна наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!