Сенатори США висловили стурбованість щодо затримки фінансової допомоги Україні, закликаючи адміністрацію президента Дональда Трампа терміново розблокувати сотні мільйонів доларів, які були обіцяні для підтримки українських зусиль у боротьбі з агресією Росії. У своїх заявах законодавці підкреслили важливість своєчасної військової та гуманітарної допомоги для забезпечення стабільності в регіоні. Згідно з інформацією, наданою сенаторами, затримка коштів може негативно вплинути на обор
У США спалахнув новий політичний конфлікт навколо військової допомоги Україні. Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій направила жорсткий лист міністру оборони США Піту Гегсету з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Причиною став зрив дедлайну, який сам глава Пентагону раніше пообіцяв Конгресу.
Йдеться про 400 мільйонів доларів для України та ще 200 мільйонів — для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви. Кошти мали бути спрямовані на зміцнення обороноздатності союзників США на тлі російської агресії та загроз для східного флангу НАТО.
Про конфліктповідомило Associated Press.За інформацією агентства, три тижні тому Піт Гегсет запевняв Конгрес, що кошти вже фактично розблоковані, а план їхнього використання буде офіційно переданий до 15 травня. Однак дедлайн минув, а жодного плану Пентагон так і не надіслав. Це викликало різке невдоволення навіть серед республіканців, які раніше підтримували обережнішу лінію адміністрації Дональда Трампа щодо України.
У своєму листі сенатори прямо попередили, що затримка допомоги може серйозно вдарити по системі стримування Росії в Європі.
«Будь-які подальші затримки, особливо на тлі повідомлень про можливе скорочення американської військової присутності в регіоні, ризикують підірвати нашу здатність стримувати Росію»,— наголошується у зверненні законодавців.
Особливо показовим є склад підписантів листа. Документ підтримали як демократи, так і республіканці. Серед них — республіканець Том Тілліс, який останнім часом став одним із найгучніших критиків м’якої політики щодо Кремля всередині Республіканської партії. Також лист підписали республіканці Чак Грасслі та Кевін Крамер, а з боку демократів — Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто.
Тілліс після цього опублікував окрему заяву у соцмережах, де фактично звинуватив оточення Дональда Трампа у бездіяльності щодо злочинів Росії.
«Радники Трампа не притягують Путіна до відповідальності за систематичне викрадення, зґвалтування, катування та вбивства українських цивільних»,— написав сенатор.
Ситуація навколо допомоги Україні зараз стає дедалі напруженішою у Вашингтоні. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому питання підтримки Києва перетворилося на одну з найбільш конфліктних тем американської політики. Частина республіканців вимагає скорочення витрат на Україну та перекладення фінансового навантаження на Європу. Інші ж, навпаки, попереджають, що послаблення підтримки Києва лише підштовхне Кремль до нової ескалації.
Окреме занепокоєння у Конгресі викликають повідомлення про можливе скорочення американського військового контингенту у Східній Європі. Західні медіа останніми місяцями неодноразово писали, що адміністрація Трампа розглядає варіанти перегляду військової присутності США у Польщі, країнах Балтії та Румунії. На цьому тлі затримка допомоги Україні виглядає для частини сенаторів сигналом небезпечного розвороту американської політики.
Паралельно у Палаті представників США демократи просувають нову ініціативу щодо масштабного санкційного пакета проти Росії. Законопроєкт передбачає не лише нові економічні обмеження, а й виділення Україні ще одного мільярда доларів військової допомоги. Попри те, що документ має мало шансів швидко стати законом через політичний баланс у Конгресі та позицію Білого дому, сама поява такої ініціативи посилює тиск на адміністрацію Трампа.
Водночас частина американських політиків дедалі частіше заявляє, що основний тягар підтримки України повинна взяти на себе Європа. Голова комітету із закордонних справ Палати представників Браян Маст нещодавно прямо сказав, що Конгрес навряд чи погодить новий великий пакет допомоги Києву у форматі, який існував за попередньої адміністрації.
На цьому тлі Європейський Союз уже активізував власні програми підтримки України. Країни ЄС продовжують фінансування військової допомоги через European Peace Facility, а окремі держави — зокрема Німеччина, Франція та країни Балтії — збільшують постачання систем ППО, артилерії та боєприпасів.
Для України нинішня ситуація у Вашингтоні має критичне значення. Саме США залишаються ключовим постачальником далекобійних систем, високоточного озброєння, засобів ППО та розвідданих. Будь-яке затягування рішень щодо фінансування може безпосередньо впливати на можливості української армії на фронті.
Крім того, дискусія навколо допомоги Україні стала частиною ширшої боротьби за майбутню зовнішню політику США. Частина американських еліт переконана, що поступки Росії створять загрозу не лише для України, а й для всієї системи безпеки НАТО. Інші ж наполягають на концентрації ресурсів США на внутрішніх проблемах та стримуванні Китаю.
Поки Пентагон не пояснив причин затримки з передачею плану використання коштів. Однак сам факт публічного тиску з боку сенаторів обох партій показує: навіть у нинішніх політичних умовах підтримка України залишається важливим питанням для значної частини американського істеблішменту.