Геймерство чи залежність — коли відеоігри допомагають мозку, а коли шкодять йому

Здоров'я та краса | 23.05.2026 10:33

Геймерство чи залежність — коли відеоігри допомагають мозку, а коли …
Геймерство чи залежність — коли відеоігри допомагають мозку, а коли …

Відеоігри останнім часом стали невід’ємною частиною життя багатьох людей, особливо молоді. У той же час, питання про їхній вплив на психічне здоров’я залишається актуальним. Дослідження показують, що відеоігри можуть мати як позитивні, так і негативні наслідки для мозку. З одного боку, гра в певні жанри може стимулювати когнітивні функції. Наприклад, стратегічні та логічні ігри сприяють розвитку аналітичного мислення та покращують пам'ять. Вони також можуть допомогти у навчанні

Відеоігри давно перестали бути просто дитячою розвагою, сьогодні це частина культури, соціального життя і навіть способу відпочинку для мільйонів людей. Але поки одні лякають «ігровою залежністю», науковці дедалі частіше ставлять інше питання, чи справді проблема у самих іграх.

Геймерство чи залежність / © Credits

Нове дослідження, опубліковане вComputers in Human Behavior, показало несподівану річ, що регулярний геймінг сам по собі не шкодить мозку. Ба більше, у помірних гравців деякі когнітивні функції навіть працюють краще. Небезпека починається тоді, коли гра перестає бути хобі та стає способом втечі від реальності, про це розповіло виданняРsyРost.

На сьогодні ігровий розлад офіційно визнаний медичним діагнозом. Йдеться про стан, коли людина втрачає контроль над відеоіграми, вони починають домінувати над роботою, навчанням, стосунками та повсякденним життям, навіть попри негативні наслідки. Одначе психологи наголошують, що важливо не плутати захоплення з залежністю.

Саме це вирішиладослідити команда науковцівз Університету Етвеша Лоранда в Угорщині на чолі з Кріштіною Бертою. Їхня мета була простою, але важливою — зрозуміти, чим відрізняється мозок людини, яка просто любить грати, від мозку людини, яка вже перебуває у зоні ризику ігрової залежності.

Психологи пояснюють поведінкові залежності через так звану систему двох механізмів. Перший — цілеспрямований контроль, саме він відповідає за планування, концентрацію, гнучкість мислення та самоконтроль. Другий — автоматичні звички, це система, яка запускає поведінку «на автопілоті», навіть якщо вона вже шкодить людині.

Коли баланс порушується, звичка починає керувати поведінкою сильніше за свідомі рішення. Саме тому дослідники вирішили перевірити, як працює пам’ять у геймерів, чи відрізняється їхня увага, наскільки добре вони контролюють імпульси та чи пов’язана залежність із автоматичною поведінкою.

У дослідженні взяли участь 114 людей, яких розділили на три групи: ті, хто взагалі не грає, рекреаційні геймери — люди, які грають щонайменше 14 годин на тиждень, але без симптомів залежності, та учасники з високим ризиком ігрового розладу.

Варто відзначити, що науковці врахували не лише кількість годин у грі, а й психологічні ознаки залежності. Тобто проблема оцінювалася не за принципом «скільки граєш», а «як це впливає на твоє життя». Учасники проходили серію когнітивних тестів на робочу пам’ять, увагу, швидкість реакції, контроль імпульсів, здатність перемикатися між задачами та навіть на формування автоматичних звичок.

Результати виявилися значно складнішими, за популярний міф «ігри псують мозок».Рекреаційні геймери показали кращу увагу. Люди, які багато грали, але не мали симптомів залежності, продемонстрували вищу концентрацію, швидшу реакцію та кращу уважність у тестах. Дослідники припускають, що помірний геймінг може тренувати швидкість оброблення інформації та здатність фокусуватися.

А ось у групи ризику з’явилися проблеми. Учасники з ознаками залежності мали слабшу робочу пам’ять, більше помилок у тестах, підвищену імпульсивність і труднощі з контролем поведінки. Іншими словами, проблема виявилася не у відеоіграх як таких, а у втраті контролю над ними.

Коли ігри залишаються збалансованою частиною життя, вони не є когнітивною загрозою. Але коли стають нав’язливими, можуть супроводжуватися менш сприятливими моделями мислення.

Найцікавіше, що науковці не змогли остаточно відповісти, що є причиною, а що наслідком. Цілком можливо, або залежність поступово погіршує пам’ять і самоконтроль, або люди з уже наявними труднощами концентрації схильні до ігрової залежності. Для точних висновків потрібні довгострокові спостереження.

Покоління зумерів і Alpha виросли у цифровому світі, де геймінг — не «марнування часу», а частина соціалізації, відпочинку та навіть кар’єри. Тому дедалі більше психологів закликають автоматично не демонізувати відеоігри. Набагато важливіше звертати увагу на сигнали, коли ігри замінюють живе життя, погіршується сон, страждають навчання чи робота, зникають соціальні контакти чи людина не може зупинитися.

Саме ці симптоми, а не сам факт любові до ігор, і є тривожним дзвіночком.

Нове дослідження фактично руйнує старий стереотип про те, що будь-який геймер автоматично ризикує «зіпсувати мозок». Помірний геймінг може навіть покращувати увагу та швидкість реакції. Але межа проходить там, де гра перестає бути задоволенням і починає керувати життям.

У червні 2026 року православні віряни святкуватимуть низку важливих церковних свят, днів пам’яті святих та періодів посту. У цьому матеріалі зібрано повний церковний календар на червень 2026 року з точними датами та основними подіями.

Церковний календар на червень 2026 року / © pexels.com

Читати публікацію повністю →

Мадяр висловився про «порушення прав» угорців на Закарпатті і наголосив на тому, мовляв, хоче це владнати.

Петер Мадяр. / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

Покращити врожайність полуниці допоможе борна кислота.

Борна кислота для полуниці

Читати публікацію повністю →

Постійне підвищення кров’яного тиску є серйозною хворобою. Людина відчуває себе більш напружено, неспокійно. Як виявляється часник у разі високого тиску дуже корисний.

Часник / © Pixabay

Читати публікацію повністю →

Джерела

Геймерство чи залежність — коли відеоігри допомагають мозку, а коли шкодять йому — (ТСН)

Всі новини: Здоров'я та краса