Яблуневу плодожерку виявили фахівці на Прикарпатті: як захистити врожай

Яблунева плодожерка завдає сильної шкоди врожаю, адже може вразити одразу кілька видів насаджень, тому і вважається одним із найнебезпечніших шкідників плодових культур. І зараз, під час моніторингу базових господарств, спеціалісти Держпродспоживслужби Франківщини вже фіксують її виліт.

Про цеповідомилоГоловнеуправлінняДержпродспоживслужби в Івано-Франківській області,передаєІнформатор.

Днями фахівці  Держпродспоживслужби обстежили плодові насадження у базових господарствах Прикарпаття і зафіксовали виліт імаго яблуневої плодожерки першого покоління.

Яблунева плодожерка вважається одним із найнебезпечніших шкідників плодових культур. Окрім яблуні та груші, вона пошкоджує сливу, аличу, абрикос, черешню, персик та інші культури, однак найбільшої шкоди завдає саме яблуневим садам. Літ метеликів триває від півтора до двох місяців. Найбільшу активність комах спостерігають у вечірній час — приблизно з 19 до 24 годин. Самки плодожерки потребують додаткового живлення або хоча б крапельної вологи. Через 2–3 доби після статевого дозрівання вони починають виділяти феромони для приваблення самців, а ще через кілька днів відкладають яйця на листя та плоди.

Один метелик здатен відкласти до 120 яєць, а одна гусениця може пошкодити 5–6 яблук. Відроджені гусениці спочатку перебувають на поверхні плода, після чого вгризаються в м’якуш, закриваючи вхід павутиною. Надалі вони проходять кілька стадій линяння, живляться під шкіркою, проникають до насіннєвої камери та можуть переходити з одного плода до іншого. У пошкоджених плодах залишаються бурі сухі екскременти, а самі яблука передчасно опадають. Гусениці першого покоління зазвичай пошкоджують 2–3 плоди.

Для боротьби зі шкідником фахівці Держпродспоживслужби Івано-Франківщини рекомендують застосовувати комплекс заходів —агротехнічні, біологічні та хімічні методи.

До агротехнічних заходів належать очищення штамбів і гілок від старої кори, збирання рослинних залишків, перекопування ґрунту для знищення зимуючих гусениць, спалювання сміття та непридатної тари, встановлення ловчих поясів і регулярний їх огляд, а також систематичний збір падалиці з подальшим вивезенням із саду.

Серед біологічних методів рекомендують випуск трихограми та використання біопрепаратів. Для недопущення потрапляння гусениць у ґрунт радять застеляти землю під деревами поліетиленовою плівкою.

Хімічний захист передбачає обробку інсектицидами у період виходу гусениць із яєць до їх проникнення у плоди. Контролювати динаміку льоту метеликів допомагають феромонні пастки та ловчі пояси на стовбурах яблунь.

Важливу роль у природному стримуванні чисельності плодожерки відіграють природні вороги шкідника — дятли, павуки, жужелиці, вуховертки, клопи та особливо мурахи. За даними фахівців, деякі види мурах можуть знищувати до 90% гусениць, на яких нападають.

Для своєчасного захисту садів аграріїв закликають проводити постійний моніторинг.

Якщо протягом семи днів у феромонні пастки потрапляє п’ять і більше метеликів яблуневої плодожерки, рекомендується розпочинати обприскування дозволеними препаратами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», - повідомляють в Держпродспоживслужбі області.

Обробки інсектицидами слід проводити у тиху безвітряну погоду в ранкові або вечірні години. Також необхідно завчасно повідомляти про час та місце обробітку голів громад і пасічників.Під час роботи із засобами захисту рослин спеціалісти нагадують про обов’язкове дотримання Державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої безпеки.