Відправив останнє фото і в ту ж хвилину загинув: росіяни вбили українського воїна

На фронті загинув український військовий Антон Третяк з позивним Dagaz. Чоловік захищав Україну на Сумському напрямку. Про цеГларедурозповіла його мама Олена Третяк.

Антон жив у Києві та з дитинства був дуже розумним, світлим та доброзичливим. Він любив тварин, допомагав усім, кому міг. Він піклувався про своїх рідних.

"З одного боку він був дуже м’яким, а з іншого боку – це людина великої внутрішньої сили. Стільки було сили в нього, що він навіть ніколи не ображався. У нього не було цих негативних емоцій, він був дуже світлою людиною", - каже Олена.

Він був настільки добрим, що був готовий допомогти кожному, хто попросить. Антон не їв м’яса, пояснюючи це тим, що йому шкода тварин. Він навіть не міг вбити комарів.

"Але його доброта вже виходила за межі. Я йому казала: "Синку, повбивай всіх комарів, бо вони позалітали, вночі будуть кусати". А він казав: "Мамочка, я не можу". Він відрізнявся більшою світлістю, ніж ми всі", - каже жінка.

Антон любив музику та фотографію. Він змінив багато робот, але найбільше любив робити щось, що пов’язане з мобільними телефонами. Олена пригадує, що колись в школі він міг навіть пропустити урок, щоб підзаробити.

Згодом він почав займатися духовними практика, читав багато літератури. Антон відчував, що хоче рости всередині.

"Останніми роками перед війною він був моїм вчителем", - каже жінка.

Антон любив мінімалізм та порядок. У нього не було багато речей, але цінні для себе речі він зберігав.

"Я коли зайшла в його кімнату, відкрила шухляду, там було мало речей, але зверху лежала моя листівка, якою я вітала його з днем народження. Він любив мінімалізм, але зберігав речі, які для нього були цінними", - каже Олена.

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Антон намагався долучитись до лав ЗСУ з перших днів. Та сталося це лише згодом. Коли Антона мобілізували, він пішов захищати Україну від ворожих окупантів на Сумському напрямку.

Чоловік взяв собі позивний Dagaz. Це руна, яка символізує світанок, перевтілення у щось світле. Олена стверджує, що син був пацифістом. Він не хотів стріляти та вбивати людей, але був готовий це зробити, якщо буде потрібно захищати себе та побратимів.

Антон мало розповідав мамі про те, що відбувається на фронті. Він намагався вберегти її спокій. Разом з побратимами він збивав ворожі дрони неподалік лінії зіткнення. Попри те, що у нього були проблеми зі здоров’ям, він продовжував мужньо боронити державу та допомагати побратимам.

29 листопада Антон надіслав мамі своє фото. Він стояв на фоні стіни з намальованими крилами. Олена одразу переглянула його, спитала, де це він. Однак відповідь вона не отримала. Вона всередині відчула, що щось не так, але відганяла від себе негативні думки, думаючи, що син зайнятий. Та потім їй зателефонував чоловік і сказав страшні слова: "Нашого синочка більше нема".

Саме у ту хвилину, коли Антон відправляв фото з крилами, в нього влучив ворожий дрон. Шансів вижити у нього не було, він загинув на місці.

"Він дуже красиво пішов. Він загинув у ту ж хвилину. За київським часом це було 8:40. Чоловіку сказали, що його годинник зупинився о 8:40. Тобто він надсилав фото і в цей момент у нього влучив дрон. У мене таке відчуття, що його душа пішла на небо. Ця людина була ангелом", - каже жінка.

Вона зізнається, що задовго до цього він ніби відчував, що може загинути.

"Він казав: "Мамо, тільки не хвилюйся, якщо моя душа піде", - пригадує Олена.

Жінка важко переживала втрату сина. Після звістки вона поверталась в Україну і почали відбуватись незвичні речі.

"Він загинув 29 числа, а наступного дня я відчула сильний вітер по обличчю кілька разів. У мене були зачинені двері та вікна. А потім мені треба було летіти в Україну і потрібно було рано лягти спати, а я не могла заснути. Я повернулась на бік і немовби хтось мене взяв за голову і сказав: "Спи". Відчутні були руки сина", - зізнається вона.

У день поховання в грудні світило яскраве сонечко, а наступного дня пішов сильний сніг. Олена зізнається, що наче відчувала підтримку сина і їй було легше.

"У день його поховання було яскраве сонце, погода була неймовірна, небо було яскраве, як його очі. Люди плакали, а я не плакала. Я відчувала, що мій синочок поряд і він мене охороняє. А наступного дня пішов сніг і закрив могилку сина. Всі люди говорили про нього настільки світлі речі, а коли мені треба було говорити, я спокійно говорила, бо відчувала, що синок давав мені сили", - розповідає вона.

У Антона залишився син Левко. У них були прекрасні стосунки, хлопчик важко переживає втрату тата, але тримається.

Нагадаємо, у червнізагинув український актор і воїн ЗСУ Юрій Феліпенко. Прощання з ним відбулося 19 червня.

У ніч на 29 червня під час масованої повітряної атаки Росіїзагинув льотчик F-16 Максим Устименко. Перед загибеллю пілот знищив сім цілей.

Як повідомлявГлавред, 1 липня російські війська завдали ракетного удару по Гуляйполю на Запоріжжі. У результаті атаки загинуликомандир 110-ї окремої механізованої бригади Сергій Захаревичі його заступник Дмитро Романюк.

Наші стандарти:Редакційна політика сайту Главред