У Кривому Розі розташована балка Північна Червона, яка вважається не лише природним, а й культурним надбанням регіону. Ця місцевість привертає увагу своєю унікальною екосистемою та археологічними знахідками, що свідчать про давню історію заселення цих територій. Балка оточена живописними ландшафтами і різноманіттям флори та фауни, які є домом для багатьох видів рослин і тварин. Археологи вже протягом кількох років досліджують
У місті Кривий Ріг, посеред відвалів, кар’єрів та техногенного галасу, збереглися унікальні місця, де можна насолодитися майже недоторканим степом, побачити понад мільярдолітні породи та сліди давньої геологічної історії Землі. Саме таким маршрутом пройшла «Перша Північна Здибанка» — піша екскурсія, організована редакцієюWWW.DMKD.DP.UAза підтримки краєзнавця Едуарда Дворчука, який два десятиліття досліджує регіон Криворіжжя.
Учасники прогулянки мали змогу відвідати Балку Північну Червону — природоохоронну територію на півночі Кривого Рогу. Під час мандрівки криворіжці слухали захопливі розповіді про:
«Ми перебуваємо саме на межі, де природа межує з промисловим ландшафтом».
З одного боку балки розкинулися степові схили, кришталеві струмки, рідкісні види флори та гігантські мільярдолітні скелі, а з іншого — кар’єри й відвали Північного гірничозбагачувального комбінату.
Згідно з Едуардом Дворчуком, колись значна частина Криворіжжя була вкритою такими природними ландшафтами, що включали степові балки, чисті ріки і природні схили. Проте розвиток гірничодобувної промисловості призвів до знищення більшості цих унікальних куточків.
Під час екскурсії учасники мали нагоду побачити кварцити — стародавні гірські породи віком понад мільярд років. Саме інтенсивний червоний відтінок цих порід, за однією з гіпотез, став причиною назви балки Північна Червона.
«Це не просто каміння. Це виступ Українського кристалічного щита — основа нашої земної платформи».
Особливу увагу було приділено природному різноманіттю балки. Тут ростуть такі рослини, як ковила, шавлія, глід, а також рідкісні степові трави та квіти, які майже не зустріти у межах міської забудови. На скелях учасники помітили мохи та лишайники, які формувалися протягом сотень років.
Едуард Дворчук неодноразово підкреслював важливість збереження цієї території, оскільки подібних природних оаз у Кривому Розі сьогодні залишилося небагато.
Одним із найзахопливіших аспектів екскурсії стала історія Тернівської астроблеми — потенційного місця падіння гігантського метеорита. Геологічні дослідження виявили тут імпактити — унікальні породи, що формуються під впливом удару космічного об’єкта.
За однією із версій, багато мільйонів років тому на цю територію впав величезний метеорит діаметром кілька кілометрів. Під дією колосального тиску та високої температури місцеві камені буквально переплавилися. Хоча кратер наразі прихований під шарами ґрунту та порід, сліди цього удару були виявлені ще під час геологічних досліджень 1960-х років.
Під час маршруту учасники також оглянули залишки Червоного мосту — історичного залізничного спорудження, побудованого у 1898 році. Раніше цим шляхом пролягала гілка Катерининської залізниці, якою перевозили руду із криворізьких копалень. Сьогодні від мосту збереглися лише кам’яні опори. Поруч розташований інший міст, споруджений у 1935 році в радянський період.
На зупинці біля мосту краєзнавець детально розповів про промислову історію цього району, згадуючи рудники Сергія Колачевського, старі залізничні маршрути та маєтки, які раніше існували неподалік району Веселі Терни.
Окрім пізнавального характеру, екскурсія мала також благодійний аспект. Під час «Першої Північної Здибанки» було зібрано 10 тисяч гривень на підтримку криворізького волонтерського виробництва димових шашок «Залізна сотня», які передають для потреб Збройних сил України.
Наступний захід від командиWWW.DMKD.DP.UAбуде присвячений проблемам житлового фонду та дворів міста. «Перша Дворова Здибанка» запланована на 31 травня о 16:00 в парку Щастя на Східному-3. До участі запрошують голів ОСББ, активних мешканців та усіх криворіжців, які прагнуть поділитися проблемами своїх будинків, досвідом співпраці з керуючими компаніями або успішними практиками змін у своїх дворах і під’їздах.
Каріна Левієва – шеф-редактор з 5-річним досвідом у регіональних ЗМІ. Закінчила факультет журналістики ДНУ імені Олеся Гончара. Спеціалізується на суспільно-політичній тематиці та місцевому самоврядуванні.
Каріна Левієва – шеф-редактор з 5-річним досвідом у регіональних ЗМІ. Закінчила факультет журналістики ДНУ імені Олеся Гончара. Спеціалізується на суспільно-політичній тематиці та місцевому самоврядуванні.