У Львові відкрилася виставка гобеленів, створених відомою українською мисткинею та дисиденткою Стефанією Шабатурою. Ця подія стала важливою культурною подією, що ознайомлює широке загалу з творчістю митця, чия доля була тісно пов'язана з політичними репресіями в Україні. Стефанія Шабатура відзначилася не лише своїм талантом до текстильного мистецтва, але й активною громадянською позицією. У 1972 році вона отримала восьмирічний термін
У львівському Національному музеї імені Андрея Шептицького відкрили виставку, присвячену мисткині і дисидентці-шістдесятниці Стефанії Шабатурі. Проєкт зібрав практичну всю її спадщину: гобелени, килими, ліжники, верети, тканий одяг, акварелі і графіку. Глядачі вперше побачать окремі твори, які ніколи раніше не експонувалися, а також ескізи та проєкти нереалізованих задумів.
Стефанію Шабатуру можна побачити на славнозвісній фотографіїзабороненого вертепу1972 року, разом з Василем Стусом, Іриною Калинець, Михайлом Горинем та іншими дисидентами. До слова, про цей епізод театр імені Марії Заньковецької поставиввиставу. Акторка Альбіна Сотникова, яка у ній грає роль Стефанії Шабатури, на відкритті виставки зазначила: «Коли ми перечитували цю всю літературу, моє життя розділилося на до і після. На суді вона сказала: “ви боїтеся моїх гобеленів більше ніж нас. Тому що в них закладена памʼять нашого роду і предків”».
Вертеп у Львові. Стоять: Любомира Попадюк, Василь Стус, Олена Антонів, Ірина Калинець, Марія й Ганна Садовські, Михайло Горинь. Сидять Стефанія Шабатура («циган»), Мар’ян Гатало, Олександр Кузьменко. Архів українського визвольного руху
Талановиту ткалю і мисткиню Стефанію Шабатуру засудили разом з іншими дисидентами – Вʼячеславом Чорноволом, Іваном Гелем, Іриною Калинець, Василем Стусом (загалом близько 20 людей зі Львова і Києва) – за «антирадянську діяльність». 33-річну Стефанію відправили на 5 років таборів суворого режиму і ще три роки заслання. Навіть там вона боролася за права, доєдналася до Української Гельсинської групи.
Коли їй заборонили малювати, вонаоголошувалаголодування. Жорстокого вироку владі було замало, тож КДБ вирішив покарати її ще й знищенням малюнків, екслібрисів, ескізів гобеленів. Цього разу вона перестала їсти й працювати, за що її намагались «зламати» карцером. З того періоду вціліли акварелі з квітами, які нагадували про Україну. Різко контрастує з ними монохромна графіка на тюремну тематику.
Графіка Стефанії Шабатури періоду заслання
Після повернення до Львова Стефанія Шабатура і далі активно розвивала громадсько-політичне життя Львова. У 1990 вона підняла синьо-жовтий прапор над львівською ратушею.
Гобелен «Кассандра» центральний на виставці
На виставці центральним є гобелен «Кассандра. Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе!» (1970–1971). Хоч його авторка створила за мотивами драми Лесі Українки, та радянська влада побачила у ньому алюзію на Україну. Цей мистецький твір разом з ще одним – «Леся Українка», долучили до справи про «антирадянську діяльність» і вимагали знищити.
Гобелен «Леся Українка», 1971
Зеновія Шульга, учениця Стефанії Шабатури, розповідає, що у 1972 році, коли мисткиню заарештували, в КДБ викликали мистецтвознавця Володимира Овсійчука, який мав дати характеристику її роботи. Він збрехав, що «Кассандра» нефахова і не має жодної мистецької цінності. І поки Шабатура була в увʼязненні, насправді цінні роботи зберігалися в мами під ліжком. Вперше цей твір показали у Нацмузеї у 1989, проте і тоді авторка запротестувала, адже музей носив імʼя Лєніна. Вдруге – коли Стефанія Шабатура померла у 2014 році – як реквієм.
Вирок Стефанії Шабатури. З електронного архіву українського визвольного руху
«Коли українське підпілля було розгромлене і підростало молоде покоління, яке не розуміло, як має діяти, мистецтво ставало зброєю. Цей тестиль – як зброя, який кликав і будив», – каже Зеновія Шульга.
Українське килимарство відродилося у Глинянах. Саме там у 1967 році на місцевій фабриці ткали дипломну роботу Стефанії Шабатури «Олекса Довбуш».
За інформацією завідувачки відділу народного мистецтва Нацмузею Любави Собуцької, саме з імʼям Стефанії Шабатури повʼязують становлення і розвиток львівської школи гобелена. Окрім ткацьких робіт Стефанії Шабатури, на виставці «Вогонь спротиву» до 21 червня можна оглянути її акварелі і графіку, особисті речі, фотографії та документи репресивних радянських органів.
показати всіприховати