У Межівській громаді відбулася урочиста подія, присвячена вшануванню талановитих дітей, які стали переможцями різноманітних конкурсів та олімпіад. Незважаючи на складні обставини вимушеної евакуації через військовий конфлікт, громада не залишила поза увагою досягнення своїх юних талантів. Церемонія проходила у теплій атмосфері підтримки й солідарності. Батьки, педагоги та односельці зібралися разом для того, щоб відзначити старання і успіхи дітей у навч
22 травня відбулося свято, яке цього року стало особливим для всієї Межівської громади. Урочиста церемонія нагородження обдарованих дітей та педагогів «З надією в майбутнє Межівщини» вперше проходила не вдома, не у рідних стінах шкіл, не на своїй землі.
Сьогодні Межівщина — прифронтова громада, яка змушена жити в умовах постійної небезпеки та евакуації. Російська армія безжально нищить мирні села, заклади освіти, будинки та людські долі. У громаді вже зруйновано 6 закладів освіти, ще 12 — пошкоджено. Колись гамірні шкільні коридори сьогодні мовчать під звуки і вибухів…
Та навіть далеко від дому Межівщина не втратила головного — своїх дітей, свою єдність і віру в повернення.
У цей день у залі панували особливі емоції. Тут говорили про все… Про успіхи й перемоги учнів… Говорили про дім… Хтось згадував школи, які залишилися під обстрілами…
Та, попри все, захід став справжнім символом віри у молоде покоління, його талант, силу знань і незламне прагнення до розвитку навіть у непрості для країни часи…
Святкова атмосфера панувала у залі з перших хвилин. Розпочала подію зворушливою піснею «Вірте люди у дива» учениця Райпільського ліцею Софія Гусак. Її виступ задав щирий і світлий настрій усьому заходу.
Особливо проникливим моментом стала хвилина мовчання за полеглими захисниками України та воїнами-освітянами, які віддали життя за свободу й незалежність держави. Усі присутні вшанували пам’ять Героїв, завдяки яким сьогодні українські діти мають можливість навчатися, творити й мріяти.
На святі були присутні представники місцевої влади, освітяни, керівники закладів освіти, батьки та учні. До присутніх звернувся начальник Межівської селищної військової адміністрації Володимир Зражевський, який наголосив, що успіхи дітей — це гордість усієї громади та фундамент майбутнього України.
А разом з тим говорив і про силу громади, яка навіть у евакуації продовжує жити, працювати й підтримувати дітей.
Попри біль і втому війни, громада цього дня аплодувала своїм дітям — талановитим, сильним і неймовірно дорослим не за віком..
Особливою подією церемонії стало вручення селищної премії «З надією в майбутнє Межівщини!». Нагороди отримали учні — переможці обласних етапів мовних конкурсів, конкурсу-захисту Малої академії наук України, а також їхні наставники.
Серед відзначених — учениці Межівського ліцею №1 Вікторія Іващенко та Дар’я Іващенко, які стали переможницями конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН. Разом із ними нагороди отримали їхні наставники — вчителі Юлія Довгоспина та Юлія Дроздова.
Теплими оплесками зал вітав Ріту Кувшинову з Володимирівського ліцею, Даніїла Мелешка — переможця міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, а також Анну-Марію Уланову з Райпільського ліцею — переможницю мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка.
«Сьогодні ми вперше проводимо це свято далеко від рідної Межівщини. І це болить кожному з нас. Але навіть у евакуації ми не втратили найголовнішого — наших дітей, наших учителів, нашу віру і нашу єдність. Сьогоднішні нагороди — це не просто відзнаки за успіхи. Це символ незламності наших учнів, педагогів і всієї Межівської громади. Ми сумуємо за домом, за своїми школами, за мирним життям. Але водночас ми твердо знаємо: обов’язково повернемося. І ще проведемо це свято на рідній, мирній Межівщині — під мирним українським небом», – відзначила начальниця відділу освіти Наталія Суховерха.
Не менш хвилюючою стала церемонія вручення статуеток «Ніка» та грошових сертифікатів випускникам, які здобули свідоцтва з відзнакою.
У кожній історії — роки наполегливої праці, підтримка батьків і щоденна віра педагогів у своїх учнів.
Серед нагороджених — Вероніка Варюха, Єлизавета Геліс, Кирило Гобєлков, Софія Гусак, Єлизавета Коваленко, Дар’я Лесик, Анастасія Орищенко, Карина Старостенко та Аріна Хуторянська.
Особливу атмосферу щирості створили слова вдячності батькам. Ведуча нагадала, що за кожною дитячою перемогою стоять безсонні ночі, хвилювання, підтримка та безмежна любов родини. Зворушливим став виступ Людмили Лесик, яка звернулася до дітей від імені всіх батьків громади.
Фінальним акордом свята стала пісня «Смарагдове небо» у виконанні Андрія Калетніка з Володимирівського ліцею та спільне фото всіх учасників заходу.
Упродовж усього заходу відчувалося: це свято — не лише про нагороди. Воно про людей, які втратили звичне життя, але не втратили себе. Про вчителів, які навіть далеко від рідних шкіл залишаються наставниками. Про дітей, які попри війну продовжують вчитися, перемагати й мріяти.
Фінальні оплески цього вечора звучали особливо щиро. Бо кожен у залі розумів: сьогодні Межівщина — не в стінах. Вона в людях.
І поки ці діти співають, навчаються, отримують нагороди й вірять у майбутнє — громада живе.
Живе з великою мрією — одного дня знову провести таке свято вдома. На мирній, вільній і незламній Межівщині.