У новій дорожній карті, представленій українськими експертами, окреслено чіткий план відмови від викопного палива до 2050 року. Цей амбітний проект передбачає поступове зменшення залежності країни від вугілля, нафти та газу шляхом переходу на альтернативні джерела енергії. Основна мета – забезпечити екологічну безпеку та зменшити викиди парникових газів, що сприяє глобальному потеплінню. Згідно з документом, для реалізації цієї стратегії Україні необхідно здійснити ряд
План відмови від викопного палива до 2050 року передбачає електрифікацію щонайменше половини світового кінцевого споживання енергії та зростання сукупного обсягу інвестицій в енергомережі до $29 трлн.
Такі цифринаведеніу звіті Міжнародної агенції з відновлюваних джерел енергії (IRENA). Його розробили у рамках ініціативи "Дорожня карта переходу від викопних видів палива".
Аналітики констатували, що глобальна енергетична трансформація вступає у нову фазу. На неї впливають:
Автори звіту наголошують: завдання полягає вже не лише у встановленні цілей, а у розробці комплексних шляхів реалізації, здатних прискорити відхід від викопного палива та водночас зміцнити енергетичну безпеку, стійкість та забезпечити сталий розвиток.
Фахівці переглянули свій сценарій утримання глобального потепління на позначці 1,5 °C.
Енергетичний перехід до 2050 року за переглянутим сценарієм "1,5 °C", 2023–2050 роки. Джерело: irena.org
Наводимо принципові моменти, які вони виділили у звіті.
Частка електроенергії у світовому кінцевому споживанні енергії зросте з нинішніх приблизно 23% до 35% до 2035 року та понад 50% до 2050 року. Електрика стане головним глобальним носієм енергії.
Електрифікація, підкріплена впровадженням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), вдосконаленням енергомереж та підвищенням енергоефективності, є "безпрограшним" варіантом, який дозволяє одночасно скоротити викиди, зміцнити енергетичну безпеку, підвищити доступність та підтримати "зелену" індустріалізацію й конкурентоспроможність.
Водночас екологічно чисті види палива, такі як біопаливо, водень та їхні похідні, залишаються необхідними для секторів, де скорочення викидів є складним завданням, зокрема авіації, судноплавства та окремих галузей промисловості.
Динаміка світового кінцевого споживання енергії (ліва вісь) та рівня електрифікації у світі (у %) (права вісь) за переглянутим сценарієм "1,5 °C" за видами енергоносіїв, 2023–2050 роках. Джерело: irena.org
Фахівці також розглянули частку електрифікації за окремими регіонами світу у 2023-2050 роках:
Автори звіту підкреслюють, що інфраструктура стає одним із визначальних викликів переходу. Швидка електрифікація та впровадження ВДЕ вимагатимуть значного розширення енергомереж, установок зберігання енергії та гнучкості системи, а також більш тісної інтеграції систем та стратегічного планування для поступової відмови від викопного палива.
Щоб забезпечити скоординоване впровадження, аналітики пропонують встановити глобальну ціль щодо електрифікації на рівні 35% до 2035 року, яку доповнює відповідна мета подвоїти розвиток енергомереж та інвестиції до 2035 року, щоб забезпечити розширення інфраструктури та трансформацію системи.
Щоб забезпечити цю стрімку електрифікацію, середньорічні світові інвестиції в електромережі повинні зрости з $0,5 трлн у 2025 році до приблизно $1 трлн щорічно у 2026–2035 роках та $1,2 трлн у 2036–2050 роках, щоб досягти сукупного обсягу інвестицій у $29 трлн.
Це має доповнюватися не менш стрімким зростанням глобальних встановлених потужностей систем накопичення енергії, з 416 ГВт у 2025 році до 2 530 ГВт у 2035 році та 6 859 ГВт до 2050 року.
Розширення енергомереж має супроводжуватися більшою гнучкістю з боку попиту, причому щоденна гнучкість має зрости з 7% у 2019 році до понад 13% до 2035 року та 30% до 2050 року.
Цей перехід вимагає національних і регіональних планів розвитку, наявності ресурсів і пріоритетів розвитку. Хоча електроенергія стане основним носієм енергії у всіх секторах за сценарієм "1,5 °C", сталі види палива все одно будуть потрібні для декарбонізації секторів кінцевого споживання, особливо в регіонах з конкурентоспроможними ресурсами.
НещодавноЕкоПолітикаповідомляла, що, за словами кліматичного секретаря ООН Саймона Стілласвіт у прискореному темпі йдедо чистої енергії через війну в Ірані. Відмічається, що у Євросоюзі різко зріс попит на домашні сонячні електростанції. Також по світу відмічається збільшення продажів електрокарів. У Китаї заявили про плани зміцнити енергосистему, передусім за рахунок гідроенергетики та атомної енергетики.