Ісландія стала піонером у впровадженні чотириденного робочого тижня, експериментуючи з цією формою організації праці протягом одинадцяти років. Результати досліджень показали, що скорочення робочих днів не лише підвищує продуктивність працівників, але й позитивно впливає на їхнє психічне здоров'я та загальну якість життя. Участь в експерименті взяли тисячі ісландських працівників різних професій, від державного сектору до приватних компаній. Під час тестування було заф
Чотириденний робочий тиждень вже став звичним для жителів Ісландії. Ця країна першою у світі вирішила перейти з робочої п’ятиденки на чотири дні. Результати такого переходу перевершили навіть найсміливіші сподівання: продуктивність праці зросла, а рівень професійного вигорання працівників значно знизився. До того ж, люди стали більше цінувати робочий час та працювати більш ефективно.
Як запровадження робочої чотириденки вплинуло на економіку країни та життя її громадян,йдетьсяв публікації Hotnews.ro.
Ісландія увійшла в історію як перша держава, що на загальнонаціональному рівні перейшла на модель чотириденного робочого тижня. Такий підхід не лише не зашкодив економіці країни, а й продемонстрував позитивний ефект. За інформацією Євростату, у 2025 році економічне зростання Ісландії виявилося вищим, ніж у низки європейських держав, серед яких Німеччина, Швейцарія, Франція, Норвегія, Австрія та Фінляндія.
Уряд країни зазначає, що у 2025 році ВВП Ісландії зріс на 1,3%, а вже у 2026-му прогнозується прискорення темпів до 3%. При цьому рівень безробіття залишається одним із найнижчих у Європі.
Рішення про скорочення робочого тижня ухвалювали на основі досліджень британського центру Autonomy та ісландської організації Alda. Аналітики дійшли висновку, що новий формат праці позитивно вплинув як на працівників, так і на роботодавців.
Серед основних результатів:
У багатьох компаніях відзначили, що співробітники стали більш мотивованими, уважними та результативними завдяки кращому балансу між кар’єрою та особистим життям.
Перш ніж запровадити нову систему на національному рівні, Ісландія кілька років тестувала її у межах пілотних програм. Експеримент тривав із 2015 по 2019 рік і охопив понад 2500 осіб — приблизно 1% населення країни.
Участь брали працівники різних сфер: освітяни, медики, співробітники соціальних служб, поліцейські, працівники дитсадків та державних установ.
Тривалість робочого тижня скоротили з 40 до 35–36 годин без зменшення заробітної плати. Для того щоб адаптуватися до нових умов, організації оптимізували внутрішні процеси: скоротили кількість нарад, переглянули підходи до планування роботи та відмовилися від неефективних завдань.
Популярність чотириденного робочого тижня також пов’язують зі зміною ставлення до праці серед молодого покоління. Представники покоління Z дедалі частіше віддають перевагу гнучкому графіку та балансу між роботою і приватним життям, а не культурі постійних перепрацювань.
Після успішного ісландського прикладу подібні ініціативи почали активно обговорювати в інших державах. Досвід із чотириденним графіком уже втілюють або планують втілювати у Великій Британії, Іспанії, Німеччині та Новій Зеландії.
Результати досліджень дедалі частіше використовують профспілки та роботодавці як аргумент на користь модернізації традиційної системи праці.
Навіть в умовах воєнного стану в Україні можливе впровадження чотириденного робочого тижня, однак виключно на добровільній основі. Таку позицію озвучував голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, такий формат міг би стати експериментальним варіантом для окремих компаній, але примусове скорочення робочого тижня під час війни наразі є недоречним.
У Європейській Бізнес Асоціації також зазначали, що тема викликає інтерес серед українських роботодавців. Водночас представники бізнесу наголошують: багато виробничих підприємств сьогодні працюють у складних умовах — із кадровим дефіцитом, високим навантаженням та обмеженими ресурсами. Тому скорочення кількості робочих днів для них можливе лише за рахунок автоматизації або зміни робочих графіків.
Натомість офісні команди мають більше можливостей для гнучкого підходу до організації праці й у деяких компаніях уже тестують коротший робочий тиждень, особливо в періоди меншого навантаження.
Втім, нині багатьом нашим співвітчизникам, змученим війною і нестатками, навіть п’ятиденний робочий тиждень видається манною небесною. А 12-годинні робочі зміни стали нормою для багатьох підприємств. Отже, для більшості українців робоча чотириденка — все одно що паралельний Всесвіт. Кажуть, що він є, але для нас залишається недосяжним.
Нагадаємо,у Польщі стали масово звільняти з роботи українських лікарів, яких раніше туди активно запрошували.