На Донеччині загинув український захисник Ігор Шатківський, який родом з Бердичівщини. Його смерть стала ще однією трагічною втратою для України у війні, що триває вже понад рік. Ігор був відданим військовослужбовцем, який не лише виконував свій обов’язок на фронті, але й користувався повагою серед товаришів по службі за свою мужність та самопожертву. Загибель Ігора Шатківського викликала глибоке співчуття серед його близьких і знайомих. У
На Донеччині загинув захисник із Бердичівщини Ігор Шатківський
Заступник начальника поліції Житомирщини вийшов під заставу: розвиток справи...
ДТП у Бердичеві: 77-річна велосипедистка потрапила до реанімації після...
У Житомирі триває Кубок України з веслування на човнах...
Житомирщина знову схиляє голови у глибокій скорботі. На щиті додому повертається мужній Воїн, вірний син України, солдатШатківський Ігор Юрійович. Життя Героя обірвалося 18 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Ігор Шатківський народився 10 листопада 1987 року на Вінниччині, проте своє життя та професійний шлях пов’язав із Житомирщиною. Його знали як працьовиту, щиру та глибоко віддану своїй справі людину. Після навчання у Бердичівському аграрному ліцеї, яке він закінчив з відзнакою, та здобуття фаху інженера-механіка у Поліському національному університеті, Ігор працював на різних підприємствах регіону, зокрема на заводі «Прогрес» та в агрофірмі «Світанок».
Колеги та друзі згадують Ігоря як справжню “душу компанії”, людину з чудовим почуттям гумору та безмежною людяністю. Його любов до праці, прищеплена ще батьком, була помітна у всьому — від майстерності в ремонті техніки до відповідального ставлення до обов’язків ревізора.
Однак найголовнішим у його житті була сім’я. Дружина Ігоря розповідає про нього як про надійну опору, справжнього чоловіка, “як за кам’яною стіною”. Саме любов до своєї родини та рідної землі стала вирішальною у травні 2024 року, коли Ігор прийняв свідоме рішення доєднатися до лав Збройних Сил України.
Побратими, які пліч-о-пліч із ним боронили український Донбас, поважали його за незламну сміливість, надійність та готовність прийти на допомогу у найскладніших ситуаціях. Він захищав кожного з нас, виборюючи мир для всієї держави.
Це болюча втрата не лише для рідних та близьких Героя, а й для всієї громади. Житомирщина пам’ятає кожного свого захисника: раніше ми вшановували пам’ятьІллі ГаричеватаРомана Вознюка, які також віддали життя за Україну.
Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та побратимам Ігоря Юрійовича. Світла пам’ять про Героя назавжди залишиться в наших серцях.
🕯️ Висловлюємо глибокі співчуття родинам загиблих. Герої не вмирають, поки ми про них пам’ятаємо.