Рютте: Путін не надто радісний через стабілізацію фронту ЗСУ

Сили оборони України ниніздійснюють стабілізацію фронту і навіть повертають деякі території. Це явно не покращує настрій ініціатору війни Володимиру Путіну.  Як передає кореспондент УНІАН, про це генеральний секретар НАТО Марк Рютте сказав напресконференції.

"Очевидно, що Україна створює сильну оборону. І подивіться на лінію фронту на даний момент – вона стабілізується. Є навіть повідомлення про те, що Україна в чистому вираженні повертає собі території. Не масово, але принаймні йде стабілізіція. і потенційно навіть рухається зараз у правильному напрямку (на фронті), а не в неправильному. А отже, із заходу на схід, а не зі сходу на захід", - наголосив Рютте.

Він вважає такий стан справ "дивовижним", а українців – неймовірно винахідливими з точки зору здатності впроваджувати інновації. І саме це в НАТО вивчають з українського досвіду, у тому числі застосування дронів у бойових умовах і технологій з протидії дронам.

"Я би не був занадто радим, якби я був Путіним сьогодні. Але я би ніколи не був би радим, якби я був Путіним, і особливо не в останні кілька тижнів, бо справи не рухаються у прийнятному напрямку (для Путіна - УНІАН)", - наголосив Рютте.

За даними німецького видання Bild, повномасштабне вторгнення в Україну, яке мало повернути Росії статус наддержави, на п’ятий рік війниперетворилося на катастрофічну проблему для Кремля.

Також ми розповідали, що Україна ставить собі за мету завдати стороні РФщонайменше 200 втрат на кожен квадратний кілометр, який Москва захоплює на полі бою.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте офіційно підтвердив, що Президент України Володимир Зеленський візьме участь у майбутньому саміті Альянсу, який відбудеться в Анкарі.

Про це повідомляєУкрінформ.

Очільник НАТО зазначив, що вже надіслав офіційне запрошення українському лідеру та розраховує на його особисту присутність у Туреччині.

“Я вже запросив його… Він буде там, як у Гаазі”, — заявив Марк Рютте.

Коментуючи поточну ситуацію в Україні, керівник Альянсу високо оцінив оборонну боротьбу українського народу проти російської агресії. За його оцінкою, наявні дані вказують на позитивну динаміку на полі бою. Марк Рютте підкреслив, що Україна в чистому вираженні повертає собі території — це відбувається не масово, але ситуація принаймні стабілізується і має потенціал для руху у правильному напрямку.

Генсек НАТО також додав, що останні кілька тижнів демонструють відсутність будь-яких успіхів для російського керівництва, оскільки події на фронті розвиваються не на користь Кремля.

Нагадаємо,Рютте дорікнув частині країн НАТО через недостатні витратина підтримку України.

Читайте також:НАТО може відмовитися від щорічних самітів задля уникнення конфліктів із Трампом, — Reuters

Ситуація на полі бою в Україні демонструє ознаки позитивної стабілізації, а тактикаокупаційних військзазнає очевидного фіаско. Очільник Північноатлантичного альянсу Марк Рютте відверто розповів про технологічні досягнення українців та прорахунки очільника Кремля Володимира Путіна.

Політикацитує"Укрінформ".

Під час пресконференції за підсумками офіційної зустрічі міністрів закордонних справ країн Альянсу в Гельсінгборзі керівник НАТО детально зупинився на аналізі поточних подій на українському фронті. Він наголосив, що оборонні дії української армії є надзвичайно ефективними та приносять вагомі результати.

"Зрозуміло, що Україна потужно обороняється. І якщо подивитися на лінію фронту зараз, вона стабілізується. Є повідомлення, що Україна повертає території. Не масово, але принаймні ситуація стабілізується, і потенційно лінія фронту навіть рухається в правильному напрямку — тобто із заходу на схід, а не навпаки", — зазначив Рютте.

Генсек Альянсу окремо відзначив неймовірну винахідливість, яку демонструють українські військовослужбовці у сфері розробки та впровадження новітніх технологічних інновацій. Зокрема, іноземні партнери вражені українським досвідом ведення бойових дій у повітрі.

"Це одна з речей, яким ми вчимося в Україні, наприклад, коли йдеться про війну дронів та технології боротьби з безпілотниками. Ось чому у нас є центр JATEC у Польщі, де ми фіксуємо всі уроки війни, щоб врахувати їх у планах НАТО", — додав керівник оборонного блоку.

Аналізуючи стратегічне становище країни-агресорки, Марк Рютте зауважив, що поточна ситуація на полі бою точно не грає на руку Кремля. За його переконанням, військове та політичне керівництво у Москві опинилося у вкрай невигідній позиції через власні помилки.

"Я не був би надто радий, якби я був Путіним сьогодні. Насправді я ніколи не був би радий, якби я був Путіним, але особливо не в останні кілька тижнів, тому що справи йдуть не в правильному для нього напрямку", — резюмував Рютте.

Нагадаємо, за даними Bloomberg,російський диктатор Володимир Путін прагне завершити війну проти України до кінця цього року, але виключно на власних умовах із повним контролем над Донбасом. Водночас вище керівництво країни-агресорки вважає ситуацію тупиковою, оскільки масштабні атаки на українську інфраструктуру не зламали моральний дух українців.

Інформаційне агентство «Українські Національні Новини».

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-05926

Ресурс призначений для осіб, які досягли 21-річного віку

Всі права захищені. © 2007 — 2026

На зустрічі НАТО держсекретар США Марко Рубіо спростував думку про те, що американська адміністрація використовує розміщення військ США як засіб тиску на європейських союзників по НАТО.

«Це не покарання, а просто постійний процес», – заявив Рубіо в Гельсінгборзі.

За його словами, США мають «глобальні зобов’язання», які вимагають «постійно переглядати, де саме розміщені наші війська».

Водночас президент США Дональд Трамп не приховує невдоволення тим, що США витрачають на оборону значно більше за інших членів НАТО. У 2025 році всі країни альянсу нарешті досягли встановленої НАТО цілі – 2% ВВП на оборону, – однак Трамп вимагає показника у 5%.

Водночас на нерівномірний розподіл витрат скаржиться не лише Трамп. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте нещодавно також заявив, що витрати на підтримку України «всередині НАТО розподілені нерівномірно».

За його словами, основне навантаження несе лише «обмежена» група країн – Швеція, Канада, Німеччина, Нідерланди та Данія, тоді як багато інших держав «витрачають недостатньо, коли йдеться про допомогу Україні».

Однак усередині НАТО немає єдності щодо того, наскільки далеко має заходити підтримка альянсу, якими повинні бути довгострокові гарантії безпеки для України та наскільки взагалі реалістичним є її вступ до НАТО у майбутньому.

Поки у Швеції міністри закордонних справ НАТО обговорюють найважливіші питання, сьогодні високопоставлені представники Пентагону одночасно вирушають до Брюсселя, щоб поінформувати країни-члени НАТО про плани участі американських збройних сил в обороні Європи.

У Північноатлантичному альянсі розпочалося обговорення ініціативи щодо створення довгострокового механізму військової підтримки України, який передбачає щорічне виділення державами-членами НАТО коштів у розмірі 0,25% їхнього валового внутрішнього продукту. Ідею, яку впродовж кількох років активно просувала Естонія, виніс на рівень загальноальянсової дискусії генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Про це перед початком зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО у Швеції заявив глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна.

За словами естонського міністра, питання довгострокового фінансування української оборони стало одним із ключових у нинішніх дискусіях усередині Альянсу на тлі затяжної війни Росії проти України та необхідності забезпечити Києву стабільну військову підтримку на роки вперед.

«Я дуже радий, що зараз генеральний секретар Рютте виніс на обговорення — як і Естонія, яка запропонувала це вже кілька років тому — довгострокове зобов’язання для союзників щодо військової підтримки України у розмірі 0,25% ВВП», — заявив Тсахкна.

За його словами, йдеться не лише про політичний жест підтримки України, а про спробу сформувати системну та передбачувану модель допомоги, яка не залежатиме від зміни урядів, виборчих циклів або короткострокових політичних рішень у країнах Заходу.

В Естонії вважають, що нинішній формат підтримки України потребує переходу від ситуативних пакетів допомоги до постійного механізму, який дозволить українським Силам оборони планувати закупівлі, виробництво озброєнь, мобілізаційні ресурси та оборонні операції в довгостроковій перспективі.

Маргус Тсахкна наголосив, що головною причиною такої ініціативи є оцінка безпекової ситуації в Європі. За його словами, Росія залишатиметься стратегічною загрозою для регіону ще тривалий час, незалежно від поточної динаміки бойових дій в Україні.

«Росія залишатиметься загрозою ще надовго. І ми не бачимо, що Путін дуже скоро змінить свою мету», — заявив глава естонської дипломатії.

Ініціатива передбачає, що кожна держава-член НАТО щороку виділятиме на військову підтримку України суму, еквівалентну 0,25% власного ВВП. У практичному вимірі це може означати постійне фінансування постачання боєприпасів, систем ППО, бронетехніки, дронів, засобів зв’язку, навчальних програм та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

У країнах Балтії наголошують, що такий механізм також міг би частково зняти проблему нерівномірного розподілу допомоги між союзниками. Останніми роками значна частина витрат на підтримку України припадала на окремі держави, тоді як деякі члени Альянсу демонстрували значно меншу активність.

На цьому тлі генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22 травня відкрито висловив невдоволення тим, що лише 6–7 європейських країн активно закуповують американське озброєння для передачі Україні. За його словами, більшість союзників мають значно активніше долучатися до спільних зусиль із підтримки Києва.

Дискусія про 0,25% ВВП для України також пов’язана із загальним збільшенням оборонних витрат у НАТО. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Альянсу почали поступово нарощувати військові бюджети та переглядати підходи до колективної безпеки.

Аналітики зазначають, що запропонований механізм може стати своєрідною «архітектурою довгострокової підтримки України», яка функціонуватиме незалежно від перебігу війни та політичної ситуації у США чи Європі. Фактично йдеться про створення окремого постійного каналу оборонного фінансування для України всередині євроатлантичної системи безпеки.

Водночас питання реалізації такої ініціативи може викликати дискусії між союзниками. Частина держав НАТО традиційно обережно ставиться до формалізації фінансових зобов’язань, особливо на тлі внутрішніх економічних труднощів, інфляції та зростання власних оборонних витрат.

Попри це, країни Балтії продовжують активно просувати ідею довгострокового фінансування української оборони. Естонія, Латвія та Литва ще раніше взяли на себе зобов’язання щороку спрямовувати на військову підтримку України не менше 0,25% свого ВВП.

Крім того, у грудні 2025 року тодішній міністр оборони України Денис Шмигаль під час засідання у форматі «Рамштайн» закликав міжнародних партнерів закріпити аналогічний підхід на ширшому рівні. У Києві тоді наголошували, що довгострокова прогнозованість військової допомоги є критично важливою для планування оборонної стратегії країни.

На тлі триваючої війни та зростання напруженості між Росією і НАТО тема стабільної військової підтримки України дедалі більше перетворюється на один із центральних елементів європейської системи безпеки. У союзницьких столицях дедалі частіше визнають, що підтримка України розглядається не лише як допомога окремій державі, а як інвестиція у стримування Росії та стабільність усього євроатлантичного простору.

Фото: x.com/SecGenNATO

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прагне, щоб держави Європи більш пропорційно розподіляли між собою витрати на закупівлю Україні американської зброї в рамках механізму PURL, оскільки зараз основний внесок роблять лише шість-сім союзників.

Про це, як передає кореспондентка"Європейської правди", генсек НАТО заявив перед початком засідання міністрів закордонних справ НАТО у Швеції 22 травня, інформуєUAINFO.org.

Рютте констатував, що основну роботу в закупівлі зброї в США для України в рамках PURL роблять лише 6-7 європейських держав.

Читайте також:Рютте просить союзників НАТО виділяти Україні по 0,25% ВВП — Politico

"Потік критично важливого американського обладнання в Україну продовжується. Це включає життєво важливу антибалістичну ракетну, протиракетну підтримку, в тому числі для систем Patriot, оплачену європейськими союзниками, відому програму PURL. Це продовжується. Європейці платять за це", – сказав Рютте.

Він наголосив, що "хоче досягти того, щоб (це) навантаження було розподілене більш рівномірно" між усіма державами Європи.

Читайте також:США хочуть суттєво скоротити підтримку НАТО під час криз, - Reuters

"Щоб було більше спільного несення навантаження, тому що наразі лише шість або сім союзників виконують найбільшу роботу", – підкреслив генсек НАТО.

З його слів, "хороша новина полягає в тому", що того, що роблять ці 6-7 держав, "достатньо, щоб гарантувати, що Україна продовжуватиме мати доступ до цього критично важливого американського обладнання".

ПідписуйсянасторінкиUAINFOFacebook,Telegram,Twitter,YouTube

Сподобався матеріал? Сміливо поділисяним в соцмережах через ці кнопки

Найбільше грошей для закупівліамериканського озброєннядля України дають лише 6-7 країн Європи, тому цей фінансовий тягар треба розподілити рівномірніше.

Як передає кореспондент УНІАН, про це генеральний секретар НАТО Марк Рюттесказавна брифінгу в рамках засідання глав МЗС країн-членів Альянсу у Гельсинборзі (Швеція).

Рютте заявив, що Україна продовжує отримувати військову допомогу за ініціативою "Список пріоритетних вимог України" (PURL).

"По суті, це вже відбувається. Постачання критичного американського обладнання до України продовжується. Воно включає протибалістичні ракети, підтримку протиракетної оборони, зокрема, і для систем Patriot. Це оплачують європейські союзники в межах PURL. Це триває", - констатував генсек.

При цьому, як наголосив Рютте, він хоче, щоб більше країн приєдналися до виділення грошей на закупівлі зброї для України через ініціативу PURL. За словами Рютте, витрати на підтримку України мають розподіляються між союзниками НАТО якомога рівномірніше.

"Я хочу досягти більш рівномірного розподілу тягаря", - заявив Рютте.

Він зауважив, що в даний час тільки 6-7 країн "виконують важку роботу":

"Хороша новина в тому, що те, що вони роблять, достатньо, аби Україна продовжувала мати доступ до критичного американського обладнання. Але, було б справедливо, якби в рамках НАТО, і особливо європейської частини, ми могли бачити, як інші союзники також активізуються".

За його словами, усі бачать, як українці надзвичайно добре справляються на полі бою, але їм потрібна підтримка.

"Питання полягає в тому, як ми можемо зробити Україну якомога сильнішою в цій боротьбі. Вони тримають передову, і я справді вражений тим, як вони люто протистоять російському нападу, повномасштабному вторгненню з 2022 року".

Як повідомляв УНІАН, нещодавно міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що американська зброя, на купівлю якої виділяють кошти європейські партнери України, в межах ініціативи PURLнадходить без затримок.

Ініціативу PURL започаткували влітку 2025 року. Вона передбачаєзакупівлі американської зброї для Україничерез країни НАТО. Наразі відомо, що найбільше грошей на це виділяє Німеччина.

Міністри закордонних справ держав НАТО у Швеції готують саміт Альянсу, запланований на 7-8 липня в Туреччині. Однією з ключових тем зустрічі урядовців, так і пізніше – лідерів – стануть оборонні витрати, узгоджені торік у Гаазі, та джерела їх спрямування.

«Кошти справді надходять… Ідеться буквально про десятки, а згодом – сотні мільярдів додаткових витрат на оборону. Гроші – це чудово, але їх потрібно витрачати. І не лише на чоловіків і жінок у формі, а й на те, щоб вони мали все необхідне для стримування й захисту. Це означає збільшення оборонного промислового виробництва», – зазначив, прибуваючи на зустріч у Швеції 22 травня, генсекретар Марк Рютте, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Топпосадовець розповів про дискусію з відповідними гравцями ринку, щоб забезпечити нарощення оборонного виробництва, а не «просто підвищення цін». Рютте вказав на прогрес, однак визнав, що чимало роботи ще попереду.

Дискусія про подальшу підтримку України, яка також на порядку денному міністрів, зосередиться насамперед на справедливому розподілі тягаря між союзниками. Зокрема, пакети в межах ініціативиPURLдля України регулярно купують одні й ті самі держави, заявив генсекретар НАТО.

«Зараз основний тягар несуть лише шість-сім союзників. Добра новина в тому, що їхніх зусиль достатньо, щоб Україна й далі отримувала доступ до критично важливого американського обладнання. Але було б справедливо, якби інші європейські союзники по НАТО також активізувалися», – зауважив Рютте.

Зустріч міністрів НАТОвідбувається в той час, коли європейські союзники шукають запевнень на тлі занепокоєння через можливе скорочення американської військової присутності й зміну риторики Вашингтона щодо Альянсу.

Зустріч, яка проходить у Гельсінґборзі 22 травня – одна з останніх міністерських зустрічей високого рівня перед тим, як лідери країн НАТО зберуться на саміт в Анкарі у липні.

Міжнародна оглядачка, кореспондентка Радіо Свобода та створеної Радіо Свобода мережі «Настоящее время» у Брюсселі. Теми: політика, міжнародні відносини, безпека, оборона