У Севастополі паливна криза: дефіцит бензину, черги на АЗС і ліміти на продаж

В окупованому Севастополі різко погіршилася ситуація з постачанням пального — на автозаправних станціях утворилися довгі черги, запроваджено обмеження на продаж бензину, а ціни на окремі марки пального вперше перевищили позначку 100 рублів за літр. Місто фактично опинилося в умовах локального паливного дефіциту, який супроводжується адміністративними обмеженнями та зростанням панічного попиту серед населення.

Про загострення ситуації повідомляють російські телеграм-канали, а також представники окупаційної адміністрації Севастополя. З вечора 21 травня на більшості АЗС фіксується нестача бензину, перебої з окремими видами пального та різке зростання навантаження на наявні запаси. На частині заправок замість звичних цінників з’являються прочерки або інформація про тимчасову відсутність пального.

Окупаційна влада була змушена запровадити обмеження на відпуск бензину — не більше 20 літрів в одні руки або на один автомобіль. Таке рішення оголосив заступник так званого “голови” Севастополя Павло Ієно, пояснивши його необхідністю “стримати ажіотажний попит”. Водночас у своїх коментарях він фактично визнав наявність логістичних труднощів, зазначивши, що причини дефіциту “всім відомі”, не уточнюючи деталей.

Ситуація на заправках мереж “АТАН” і “ТЕС” особливо напружена. За повідомленнями очевидців, на станціях утворюються черги з десятків автомобілів, а деякі АЗС працюють з перебоями або тимчасово припиняють продаж окремих марок пального. У соціальних мережах і місцевих телеграм-каналах користувачі повідомляють про стрімке зростання цін і нестачу базових видів бензину.

“Ціни летять у космос. Сотий перевалив за 100 рублів”, — зазначають автори одного з популярних місцевих каналів, описуючи ситуацію на заправках.

Окупаційний керівник Севастополя Михайло Развожаєв намагався публічно заспокоїти населення, заявивши, що бензин марок АІ-92, АІ-95 та дизельне пальне в місті формально є в наявності, однак не на всіх заправках. Він також визнав, що дизельне паливо наразі реалізується переважно за талонами, а нові поставки очікуються найближчим часом. Водночас ці заяви не зняли напруги, оскільки фактичний дефіцит на місцях зберігається.

Місцеві жителі повідомляють, що ситуація розвивається стрімко: ще кілька днів тому пальне було доступне без суттєвих обмежень, однак згодом почали з’являтися перебої, які швидко переросли у системний дефіцит. У результаті на заправках почали формуватися черги, а водії намагаються заправлятися “про запас”, що додатково посилило навантаження на систему постачання.

Російські джерела визнають, що паливна криза має не локальний, а системний характер і пов’язана з порушеннями логістики та перебоями у роботі нафтопереробної інфраструктури. У різних регіонах РФ останнім часом фіксуються атаки на об’єкти нафтопереробки, що призводить до тимчасового зниження обсягів виробництва пального та порушення постачальних ланцюгів.

Зокрема, у середині травня Сили оборони України завдали удару по нафтопереробному заводу “Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез” у місті Кстово. Після атаки підприємство частково зупинило роботу, а окремі технологічні установки первинної переробки, які забезпечували значну частину виробництва бензину, були виведені з експлуатації. Це суттєво вплинуло на загальний баланс пального в центральній частині Росії.

Додатково ситуацію ускладнила пожежа на Сизранському нафтопереробному заводі, яка сталася після удару безпілотників у ніч на 21 травня. Підприємство розташоване за сотні кілометрів від українського кордону і також відіграє важливу роль у постачанні нафтопродуктів у внутрішній російський ринок. Пошкодження або зупинка таких об’єктів створює ефект “ланцюгової реакції”, коли дефіцит швидко поширюється на інші регіони.

Експерти зазначають, що одночасне виведення з ладу кількох великих НПЗ ускладнює можливість оперативного балансування ринку, оскільки резервні потужності не завжди здатні компенсувати втрати. У таких умовах навіть локальні перебої швидко переростають у регіональні кризи постачання, як це зараз спостерігається в окупованому Криму та Севастополі.

На цьому тлі запровадження лімітів на продаж пального розглядається як вимушений крок для запобігання повному вичерпанню запасів на АЗС. Однак аналітики попереджають, що подібні адміністративні заходи лише тимчасово стримують ситуацію і не вирішують структурних проблем постачання.

Таким чином, паливна криза в Севастополі є частиною ширшої тенденції нестабільності на російському паливному ринку, яка посилюється одночасним впливом логістичних проблем, скороченням переробних потужностей і зростанням внутрішнього попиту. Սитуація залишається напруженою і має ризик подальшого погіршення у разі затримки нових поставок або нових перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури.