На Берегівщині відзначили річницю початку визвольної боротьби Ференца Ракоці ІІ, угорського князя, який у XVIII столітті очолив збройний виступ проти австрійського гніту. Ця подія стала важливою віхою не лише для угорської історії, а й для українців, оскільки боротьба Ракоці за незалежність супроводжувалася активною підтримкою місцевого населення. У рамках урочистостей представники місцевої влади та громадськості поклали квіти до пам’ятника Ференцу Ракоці ІІ у
21 травня на Берегівщині відзначили одну з ключових подій в історії угорського народу – річницю початку національно-визвольної війни 1703–1711 років під проводом Ференца Ракоці II. Попри складні реалії сьогодення – війну та пов’язані з нею безпекові обмеження – мешканці краю та представники угорської громади гідно вшанували пам’ять героїв минулого.
Навесні 1703 року в північно-східній частині Угорського королівства, зокрема в Тісахаті та селах Угочанського й Березького комітатів, спалахнуло повстання куруців – народне збройне протистояння проти габсбурзького панування. Одним із перших провідників визвольного руху став Томаш Есе – простий селянин із Березького комітату, який підняв повстанський прапор у Варах, Тарпі та Берегові.
Саме родинний стяг Ракоці з відомим гаслом «Cum Deo pro Patria et Libertate» («З Богом за Вітчизну і волю») став символом боротьби за свободу, гідність і національну самобутність. Його і сьогодні вважають одним із найважливіших символів угорського визвольного руху.
Щороку річницю початку війни відзначає Pro Cultura Subcarpathica, яка займається збереженням угорської історико-культурної спадщини на Закарпатті. Цьогоріч урочистості, як і минулого року, пройшли у скромному форматі – без масових заходів, проте з глибокою шаною до історії та пам’яті предків.
У селі Вари відбулася традиційна церемонія розгортання історичних прапорів. Після цього учасники заходу поклали вінки до меморіальної дошки на стіні місцевої реформатської церкви, вшановуючи пам’ять учасників визвольної боротьби.
Особливого значення заходу додає той факт, що куруцьке повстання не було виключно угорським рухом. Серед найвідданіших союзників Ракоці були й русини – мешканці сучасного Закарпаття, які також брали участь у боротьбі проти габсбурзької влади.
У Берегові учасники урочистостей вшанували пам’ять біля бюста Томаша Есе. Під час заходу звучали куруцькі мелодії у виконанні Імре Холожай на тараґоті. Куруцькі традиціоналісти в автентичному вбранні урочисто виголосили Брезанський маніфест, після чого присутні поклали вінки як символ незламної історичної пам’яті та поваги до борців за свободу.
Віце-президент Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шін підкреслив, що ідеали Ракоці і сьогодні надихають закарпатських угорців.
«Нещодавно ми відзначили 350-річчя від дня народження Ференца Ракоці. Вважаю, що у світі, де проживають угорці, навряд чи знайдеться людина, яка б не знала або не чула про Ференца II Ракоці. Саме його прагнення діяти та боротися поставило його в центр історичних подій своєї доби», – зазначив він. «Ідеї свободи, які сповідував Ракоці, упродовж віків зберігали й виражали волелюбність угорського народу. А його безмежна любов до батьківщини й сьогодні зміцнює нашу віру в єдність угорської нації понад державними кордонами», – підкреслив він.
Річниця національно-визвольної боротьби під проводом Ракоці, це не лише важлива сторінка історії, а й живий приклад боротьби за свободу та гідність, що й сьогодні надихає нові покоління. Це також спільна історична спадщина, яка об’єднує угорців, русинів, українців та представників інших народів у прагненні до миру, волі та достойного життя.
Наталія ВАРОДІ, фото автора