Військовий медик, який служив у складі полку "Азов", загинув у полоні внаслідок катувань, які він зазнав від рук російських військових. За інформацією, оприлюдненою родичами та побратимами медика, його смерть стала результатом систематичного насильства і жорстокого поводження з боку ворога. Згідно з повідомленнями, лікар був захоплений під час боїв за Маріуполь. Його рідні зазначають, що перед потраплянням до полону він не лише виконував свої обов'язки як
Військовий медик Олександр Крохмалюк, тіло якого повернули у 2025 році під час репатріації, загинув через катування у російському полоні.
Про цеповідомивзаступник командира 1-го корпусу Національної гвардії України "Азов" Святослав "Калина" Паламар.
Читайте такожМене били, а я усміхався, – азовець пригадав, як почув у полоні про звільнення Херсона
Святослав Паламар розповів, що Олександр Крохмалюк долучився до "Азову" у 2016 році. На момент потрапляння в полон він був військовим медиком та начальником медичної служби.
Людина, яка рятувала життя. Гідний боєць та мій побратим. Олександр вийшов у полон із "Азовсталі", пройшов Оленівку та катівню Таганрога,– написав "Калина".
Останнім відомим місцем його утримання було СІЗО-2 у Камишині, що у Волгоградській області.
У вересні 2025 року тіло Крохмалюка повернули в Україну в межах репатріації за формулою "1000 на 1000". За даними судово-медичної експертизи у Львові, причиною смерті стали перелом ребер і тупа травма грудної клітки.
Паламар наголосив, що цей випадок є черговим вироком системі міжнародного гуманітарного права, що не здатна захистити здоров'я та життя українських військовополонених у російському полоні.
Відкрите та зневажливе порушення Женевської конвенції, катування і вбивства українських військовополонених – це цілеспрямована варварська державна політика росіян. Систематична та задокументована, але безкарна,– йдеться в дописі.
"Калина" закликав українських посадовців, дипломатів і правозахисників порушувати питання смерті полонених внаслідок катувань на міжнародних майданчиках, зокрема в ООН, Раді Європи та ОБСЄ, а також зробити повернення військовополонених пріоритетом міжнародної політики України.
Варто зазначити, що процес обміну військовополонених, зокрема бійців "Азову", дійсно часто ускладнюється або затягується з боку Росії через додаткові вимоги та штучно створені перешкоди. Це робить їхнє повернення одним із найскладніших напрямків у процесі обмінів.
15 травня розпочався перший етап обміну полоненими у форматі "1000 на 1000". Згодом стало відомо, що в цей день на рідну землюповернулись 20 бійців 1 корпусу НГУ "Азов", з яких 19 були оборонцями Маріуполя.
За словами Дениса "Редіса" Прокопенка, військові провели у російському полоні чотири роки, і тепер нарешті змогли зустрітися з рідними, які весь цей час боролися за їхнє повернення та чекали цього дня.
Загалом у рамках обміну полоненимидодому повернулися 205 воїнів, серед яких військові ЗСУ, ТрО, Нацгвардії та Держприкордонслужби. Багато військових також поверталися з серйозними травмами, підірваним здоров’ям та важкими психологічними наслідками. Попереду на них чекає реабілітація, відновлення документів і банківських карток.