У Глухові відбулася траурна церемонія прощання з загиблим захисником, який став жертвою ворожого ракетного удару. Ця трагедія сколихнула місто та його мешканців, адже молодий чоловік був не лише військовим, а й активним членом громади. На похорон прийшли сотні людей — рідні, друзі, сусіди та просто небайдужі громадяни, які прийшли висловити свої співчуття і подяку за героїзм. Виступаючи на церемонії, представники місцевої влади підкрес
Едуард Анатолійович народився 13 вересня 1967 року в Глухові. Ще маленьким разом із батьками переїхав до Криму. У Сімферополі минуло його дитинство і юність. Після закінчення школи він здобув спеціальність водія-механіка в місцевому училищі, звідки згодом був призваний на строкову службу. Військову підготовку проходив у Німеччині водієм установки «Град».
Після демобілізації чоловік повернувся до рідного Глухова. Свою трудову діяльність він розпочав водієм ЗІЛу на базі райсоюзу, згодом працював слюсарем у Глухівському радгоспі.
У 1989 році Едуард Анатолійович одружився з коханою Валентиною, з якою у щасливому шлюбі прожив 37 років та виховав доньку.
Заради гідного забезпечення родини виїжджав на заробітки. Останні 12 років чоловік працював у службі таксі.
Близькі згадують його як надзвичайно відповідальну, добру та щиру людину. Він безмежно любив свою сім'ю та життя, мав особливу пристрасть до риболовлі й вирізнявся великою любов'ю до тварин.
19 травня під час виконання чергового робочого виклику він тільки-но доставив пасажирку до будівлі Центру зайнятості, як у цю мить зателефонувала дружина, щоб попередити про рух ворожих безпілотників у напрямку міста. Чоловік устиг повідомити, що бачить у небі ударне крило, яке пікірує прямо на нього...після чого зв'язок обірвався. Валентина Миколаївна в паніці набирала рідний номер знову й знову. Обдзвонювала друзів та знайомих. За деякий час на екрані її телефона врешті з’явилося омріяне ім’я - дзвонив чоловік. Жінка швидко зняла слухавку, з полегшенням і водночас з тривогою запитуючи, чому він мовчав. Проте замість рідного голосу почула чужий, жіночий: «Я вам співчуваю, ваш чоловік загинув».
Ворожий удар завдав Едуарду Анатолійовичу осколкових поранень, які виявилися несумісними з життям. До останнього подиху він залишався на зв’язку з найдорожчою людиною.
Поховали Едуарда Анатолійовича Каткова вчора, на місцевому Іванівському кладовищі поряд із батьками.
У загиблого залишилися дружина, донька, брат та сестра.
Глухівська міська рада, виконавчий комітет та вся громада висловлюють щирі співчуття родині з приводу тяжкої та передчасної втрати, повідомили в мерії Глухова.
Вічна пам'ять земляку.
Не забудьтепідписатисьна наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!