Експерти вважають, що Україні необхідно запровадити жорсткі заходи для захисту внутрішнього ринку від зовнішньої конкуренції. З огляду на складну економічну ситуацію, спричинену війною та глобальними викликами, фахівці наголошують на важливості підтримки вітчизняних виробників. Вони підкреслюють, що без належного захисту українські підприємства можуть опинитися під загрозою зникнення через недобросовісну конкуренцію з боку імпортованих товарів. Зокрема, експерти зверта
Україна потребує жорсткого захисту внутрішнього ринку сталі, і для цього потрібні спільні зусилля бізнесу та держави. Про це йшлося під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», організована юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» спільно з компанією Done.
Народний депутат УкраїниОлег Дунданаголосив, що вступ України до ЄС є політичним питанням, і залежатиме від глобальної кон’юнктури після війни, а до її завершення інтеграція не відбудеться.
Він зауважив, що сучасна Європа переживає глибоку кризу промисловості, і за цих умов лідери європейських країн жорстко захищатимуть власні ринки, а питання українського бізнесу для них буде другорядним.
«Нашим компаніям час припинити діяти за принципом «кожен сам за себе». Єдиним капіталом має стати сильний внутрішній ринок. Бізнес і держава повинні сформувати чіткий суспільний запит на захист національного виробника, щоб розмовляти з Брюсселем із позиції прагматизму та сили», – підкреслив Дунда.
Понад 80% українського металу спрямовується на європейський напрямок – в ЄС з 1 липня поточного року діятимуть нові тарифні квоти.
Як зауважив президент ОП «Укрметалургпром»Олександр Каленков, головними ризиками цього треку є нові протекціоністські бар’єри та впровадження CBAM, які через політичний тиск у ЄС можуть повністю закрити європейський ринок для української сталі до 2030 року.
Інша загроза – зростання імпорту на внутрішньому ринку України з 25% до 40%, значна частина продукції має прихований російський слід (сляби, що переробляються в Туреччині чи Китаї в обхід санкцій). На пасивність Києва у захисті економічного периметру вже відкрито звертає увагу Директорат з питань торгівлі Єврокомісії (DG Trade).
«Єврокомісія попереджає: якщо Україна не почне жорстко захищати свій внутрішній ринок, вона перетвориться на сіру зону для субсидованої продукції з третіх країн. Необхідно негайно адаптувати національні антидемпінгові інструменти під реалії війни. Інакше під час відбудови мільярдні кошти підуть на фінансування закордонних заводів, замість того, щоб підтримати вітчизняний ГМК – базу оборонної міцності країни», – наголосив Каленков.
Виконавчий директор Асоціації «Укрцемент»Людмила Кріпказаявила – друга фаза CBAM фактично перетворилася на економічне ембарго для українського експорту через дискримінаційні дефолтні значення викидів CO2 та вимогу фізичних візитів верифікаторів в умовах війни. Завдяки спільній адвокації бізнесу та торгпреда України Тараса Качки обмеження для прикордонних країн вдалося частково послабити.
«На тлі того, що вимоги Брюсселя заблокували логістику, єдиним дієвим захистом залишаються національні антидемпінгові мита. Вони не зупиняють імпорт, а змушують іноземних гравців грати за правилами, спрямовуючи кошти до держбюджету на фінансування ЗСУ», – пояснила вона.
Людмила Кріпка також висловилась проти заміни діючих мит на імпорт з Молдови та Туреччини на «цінові зобов’язання» імпортерів, оскільки вони позбавлені механізмів контролю та виводять кошти з країни. На її думку, саме антидемпінгові заходи вирівнюють конкуренцію та дозволяють українським заводам продовжувати внутрішні інвестиції під час війни.
Генеральний директор ПрАТ «Стальканат»Сергій Лавриненконаголосив, що в умовах глобального перевиробництва металу захист внутрішнього ринку України є питанням виживання для індустрії. Ефективна протекціоністська політика держави має стимулювати створення нових локальних виробництв, здатних витіснити імпорт. Проте вітчизняні переробники наразі стикаються з технологічним відставанням сировинної бази.
«Ми готові інвестувати в модернізацію, але сьогодні українські меткомбінати не здатні забезпечити переробників сировиною належної якості для високотехнологічних виробів – ми програємо закордонним конкурентам і в ціні, і в характеристиках. Запроваджуючи антидемпінгові інструменти, держава повинна проводити ґрунтовні дослідження національного інтересу. Нам потрібен збалансований торговельний захист, який захищає робочі місця на кожному етапі виробничого ланцюжка», – підкреслив Сергій Лавриненко.
Заступник директора з питань розвитку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Сергій Поважнюк представив аналітику щодо товарів, які виробляються в КНР та Туреччині з дешевої російської сировини (з дисконтом до 20%) і постачаються в Україну зі зниженою на 10-15% собівартістю, витісняючи локальний бізнес. Інша загроза – масштабна експансія з КНР через надлишок цементних та сталевих потужностей у цій країні після завершення внутрішнього інфраструктурного буму.
«Оскільки інших робочих механізмів захисту бізнесу, крім антидемпінгових заходів у межах МКМТ, фактично немає, нам критично важливо створити державну систему моніторингу імпорту. Це дозволить вчасно виявляти та оперативно блокувати продукцію з російським сировинним слідом, що йде через треті країни, разом із профільними юридичними радниками до того, як шкода для виробника стане незворотною», – зауважив Поважнюк.
Заступник операційного директор DoneДар’я Сархошзвернула увагу на трансформацію структури міжнародної торгівлі та логістичних ланцюгів. Після 2022-го український бізнес повністю змінив парадигму ефективності: замість швидкості та витрат на перший план вийшли прогнозованість строків, гнучке планування та контроль валютних ризиків. Ситуацію ускладнює посилення фінансового комплаєнсу та банківського моніторингу, що за умов митних затримок провокує касові розриви через заморожування оборотного капіталу в тривалих транзитних циклах. Ринок потребує альтернативних інструментів фінансування угод під заставу товару.
Партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери», керівник практики міжнародної торгівліОлена Омельченкозауважила: сучасний світ відходить від класичних принципів глобалізації в бік жорсткого захисту внутрішніх ринків та боротьби за промислові інвестиції. У цих умовах юридичний захист національних інтересів у Міжвідомчій комісії з міжнародної торгівлі та супроводження антидемпінгових розслідувань стають ключовими інструментами виживання великих підприємств.
«Сьогодні перед державою та бізнесом стоїть стратегічне питання формування майбутньої економічної моделі України. Торговельні війни напряму впливають на логістику, інвестиції та бізнес. В умовах війни та зростання протекціонізму питання стоїть значно ширше, ніж просто експорт чи імпорт: ми говоримо про те, чи зможе Україна взагалі зберегти власну промисловість та адаптуватися до нових правил світової торгівлі. Ключовими викликами для національних виробників є готовність до суворих європейських правил конкуренції, проходження екологічного комплаєнсу CBAM та здатність юридично захистити внутрішній ринок від недобросовісного імпорту», – підкреслила вона.
Нагадаємо, нещодавно депутати Європарламентусхвалилинові заходи для захисту ринку сталі ЄС. Під час розподілу квот буде враховано становище України як країни-кандидата з особливими проблемами безпеки.