Відомий український рітейлер "Маркопт" оголосив про намір відмовитися від практики "дроблення бізнесу", що стало поширеним явищем серед підприємців для уникнення податкових зобов'язань. Це рішення викликане новими змінами в законодавстві, які покликані забезпечити більшу прозорість у веденні бізнесу та запобігти ухиленню від сплати податків. Компанія планує перейти до єдиної системи обліку, що передбачає використання одного чека за покупку, замість двох окремих документів. Такий крок має на
Після звинувачень з боку Бюро економічної безпеки мережа продуктових магазинів "Маркетопт" та "Оптовичок" заявила про зміну організаційно-правової структури управління бізнесом. Раніше їх підозрювали в ухиленні від сплати податків, проте сама мережа так не вважає.
Раніше мережа, ймовірно, видавала оплату "на два чеки", що свідчило про схему ухилення від сплати податків. Тепер від цього планують відмовитись, повідомили вкомпанії.
Дивіться також"Державне – не завжди х**ове": що змінить для клієнтів Укрпошти запуск роботів
У "Маркетопт" наголосили, що працюють на українському ринку роздрібної торгівлі багато років та декларують дотримання законодавства, принципів прозорої конкуренції й належної взаємодії з державними органами.
Мережа продуктових магазинів "Маркетопт" та "Оптовичок" функціонує на ринку роздрібної торгівлі України протягом тривалого часу. Ми завжди усвідомлювали про важливість неухильного дотримання вимог законодавства України, а також принципів прозорого ведення господарської діяльності, добросовісної конкуренції та належної взаємодії з державними органами,– заявили у компанії.
Також у "Маркетопті" прокоментували практику оформлення двох окремих фіскальних чеків під час однієї покупки.У компанії вважають, що це "більше свідчить про прогалини в законодавстві України ніж про намагання нами ухилення від сплати податків".
У мережі зазначили, що слідчі дії БЕБ продемонстрували наявність законодавчо неврегульованих питань у сфері організації роботи бізнесу.
Компанія повністю поділяє та підтримує позицію держави та Бюро економічної безпеки України щодо необхідності суворого дотримання норм податкового законодавства України, забезпечення прозорості ведення бізнесу та недопущення будь-яких форм штучного дроблення господарської діяльності,– йдеться у повідомленні.
У "Маркетопті" також заявили, що попередня модель організації роботи "потребує суттєвої трансформації". У зв’язку з цим компанія планує:
У компанії запевнили, що реорганізація не повинна вплинути на роботу магазинів та робочі місця, однак повна зміна бізнес-моделі потребуватиме часу.
Водночас сама компанія фактично визнає, що її попередня модель роботи потребує змін, навіть якщо формально вона наполягає на законності своїх дій.
Нещодавно стало відомо, що на Полтавщині розкручується гучна історія навколо однієї з найбільших місцевих торговельних мереж. Масштаби вражають: сотні магазинів, тисячі "підприємців" і, за версією слідства, добре вибудувана схема для мінімізації податків, повідомили вБЕБ.
Йдеться про велику регіональну мережу продуктових магазинів, яка: має понад 400 торгових точок та працює одразу у 7 областях України:
Фактично – це одна з найбільших локальних мереж у регіоні.
НардепДанило Гетманцеввідреагував на повідомлення БЕБ про викриття та назвав мережу:
У легендарних "Маркетопт" почалися реальні проблеми. Подивимось, як будуть розвиватись події, але ознака безперечно позитивна,– каже Гетманцев.
За даними слідства, компанія не працювала як єдина юридична особа.Замість цього бізнес "роздробили" на понад 3,5 тисяч ФОПів.
Схеми дроблення бізнесу працюють завдяки можливості фізичних осіб підприємців не показувати весь оборот, а також через брак інструментів у податкової для притягнення до відповідальності. У разі виявлення порушень під удар можуть потрапити дрібні учасники схеми, на яких лягає відповідальність за бізнес, який вони самі не ведуть. Про це в коментарях24 Каналурозповіли економістОлег Гетманта податковий консультантМихайло Смокович.
Економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи
Усі ці схеми дроблення в мережах ресторанів та ритейлу побудовані на тому, що вони не просто дробляться на ФОП, а ще й ФОП не видає переважну більшість фіскальних чеків. Тобто він не показує свій оборот і завдяки цьому й далі може існувати як ФОП. Якщо змусити їх показувати весь оборот, то схема дроблення стає майже нецікавою. Бо ліміти закінчуватимуться за місяць чи кілька тижнів. Надто багато їх треба буде змінювати, тож вигідніше буде перейти на загальну систему.
Економіст Олег Гетман говорить, що боротьба з цією та іншими схемами тінізації бізнесу в Україні залежить від перезавантаження податкової служби. Для цього мають ухвалити законопроєкт №9243, проте його розгляд відкладають.
Без якісної податкової служби й Бюро економічної безпеки не працюватиме взагалі нічого. Законопроєкт необхідно ухвалити для повного перезавантаження податкової. Коли прийдуть міжнародники, оберуть нове керівництво, потім перезавантажать всі кадри, переатестують комісією доброчесності й етичними комісіями, усі негідники підуть відпочивати, а залишаться якісні люди й наберуть таких фахівців у податкову,– каже експерт.
Податковий консультант Михайло Смокович вважає, що податкова сьогодні має недостатньо засобів для викриття схем, тож має отримати більше можливостей для притягнення бізнесу до відповідальності.
Бухгалтер, податковий консультант
Податкова має виявляти такі випадки, але інструменти в неї обмежені. У разі виявлення вона може трактувати це як дроблення бізнесу й намагатися в актах всіх цих ФОПів зібрати разом. І весь оборот, який пройшов по цьому магазину, оподатковувати не по спрощеній системі, як це зробила компанія, а по загальній. Але тут дуже складно для податкової все зібрати докупи, виявити й притягнути до відповідальності саму компанію.
Детективи Бюро економічної безпеки виявили схемуухилення від сплати податківмережею магазинів EconomClass через 530 ФОПів, що призвело до втрат бюджету понад 38,6 мільйонів гривень.
Правоохоронці провели 23 обшуки у п’яти областях, вилучивши інформацію, що стосується діяльності понад 530 ФОПів, які використовувалися для зменшення податкового навантаження.