Президент Росії Володимир Путін наразі стикається з критичним вибором, який може визначити не лише його політичну кар'єру, але й майбутнє країни. З одного боку, він має можливість завершити війну в Україні та покращити відносини із Заходом, що могло б призвести до стабільності всередині країни. Однак цей шлях передбачає певні компроміси і поступки, які можуть бути неприйнятними для частини російського суспільства та еліти. З іншого боку, продовження конфлікту може привести до поглиблення авторитаризму у Росії
Місцеві жителі кажуть, що настрої в Москві сильно змінилися. Після того якукраїнський контрнаступ зупинивсяу серпні 2023 року, у російській столиці панувала впевненість. Люди або підтримували війну й пишалися нею, або просто намагалися не думати про неї, продовжуючи жити звичним життям і користуватися тим, що російська економіка отримала вигоду від війни.
Але тепер усе інакше. І у владі, і серед звичайних росіян стало менше бравади та гучних заяв. Натомість з’явилися страх, тривога і дедалі сильніше бажання, щоб війна нарешті закінчилася.
Причина проста — війна стала ближчою до самих росіян. Минулого вікенду Москва та область пережили одну знайсильніших атак дронівза весь час війни. Україна запустила сотні безпілотників по столиці. У результаті загинули троє людей, були пошкоджені будинки, закрили всі чотири аеропорти Москви, а також постраждав нафтопереробний завод,зазначаєАдріан Бломфілд, старший іноземний кореспондент в газеті The Telegraph.
Але справа не лише в одній ночі атак. У російського лідера Владіміра Путіна накопичується одразу кілька проблем. Україна завдає ударів усе глибше по території Росії. Просування російської армії на фронті сильно сповільнилося і, можливо, взагалі зупинилося.
Також економісти попереджають, що навіть вищі ціни на нафту та певне послаблення тиску американських санкцій не врятують російську економіку, яка переживає труднощі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬРосійська пропаганда применшила масштаб атаки України на Москву — ЗМІ
У результаті, як кажуть аналітики,російський лідер може незабаром опинитися перед вибором,якого довго уникав: протягом наступного року йому або доведеться скоротити масштаби війни, або порушити негласну домовленість із росіянами та змусити значно більше людей іти воювати.
"Кремль стоїть перед вирішальним вибором, і це може статися вже протягом року", — заявив старший експерт з питань Росії та Євразії в Міжнародному інституті стратегічних досліджень (IISS) Найджел Гулд-Девіс.
За його словами, якщо Росія хоче й надалі вести війну, владі доведеться жорсткіше й системніше забирати ресурси для армії. Це може означати повернення до методів, схожих на радянські — із більшим контролем і примусом з боку держави.
Ціна для російського суспільства може бути величезною. У новому дослідженні IISS йдеться про те, що Путін зрештою може бути змушений перевести країну на майже сталінську економічну модель, де вся економіка працюватиме насамперед на потреби держави та війни.
На думку Гулд-Девіса, це означатиме обмеження багатьох свобод, які росіяни ще зберегли після розпаду СРСР: свободи бізнесу, праці, а також можливості вільно виїжджати й жити за кордоном.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ«Росія втрачає імпульс»: посол ЄС прокоментувала українські удари по Москві
Зараз песимістичні оцінки щодо майбутнього Росії дедалі частіше звучать не від Заходу, а від самих росіян.
Минулого місяця голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна попередила, що дефіцит робочої сили в країні став найгіршим "в історії сучасної Росії". Ще до вторгнення у 2022 році населення Росії скорочувалося, а після початку війни сотні тисяч людей виїхали за кордон, і, за різними оцінками, щонайменше мільйон загинули або були поранені. У результаті Росії не вистачає працівників — деякі оцінки говорять про дефіцит понад 2,5 мільйона людей.
Тривогу б’ють і інші. Через занепокоєння всередині держапарату міністерство економічного розвитку Росії знизило прогнози зростання економіки. Лідер Комуністичної партії Геннадій Зюганов, яка підтримує Путіна і війну, заявив, що "економіка неминуче зазнає краху" і навіть згадав можливість повторення революції 1917 року, яка повалила царську владу. Деякі комуністичні депутати вже відкрито закликають завершити війну.
"Вражає, як високопосадовці по суті кажуть, що чим довше триватимуть санкції та військові витрати, тим більша шкода завдається довгостроковому економічному майбутньому Росії. Зазвичай такі речі в Кремлі просто не дозволяли б публічно говорити", — зазначає Кріс Віфер, керівник московської компанії Macro-Advisory, стратегічного консалтингового агентства з питань бізнесу.
Можливо, така незвична відвертість чиновників пов’язана зі зростанням невдоволення серед людей. Масові антивоєнні протести в такій авторитарній державі малоймовірні, але Кремль добре розуміє, що так звана "спеціальна військова операція" вже не має такої підтримки, як раніше, і ентузіазм щодо неї помітно знизився.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬУдар по Москві мав дві мети — експерт
Зараз українські безпілотники вражають не лише Москву, а й такі міста як Єкатеринбург, який розташований більш ніж за 1600 км від України. Через це дедалі більше росіян звинувачують Путіна в тому, що війна дісталася до їхніх власних міст і стала їхньою особистою проблемою.
Невдоволення посилюється і через жорсткіші обмеження інтернету, особливо щодо Telegram — останньої великої відносно незалежної соцмережі, яка ще працює в Росії.
"Але головне почуття зараз — це втома. Війна Росії з Україною триває довше, ніж участь країни у Першій і Другій світових війнах. Фактично це найдовший великий конфлікт у сучасній російській історії, і багато людей просто втомилися від нього", — додає кореспондент.
Багато з цього невдоволення пов’язане саме з економікою. У перші роки війни великі державні витрати на озброєння та зарплати військовим навіть спричинили споживчий бум, попри західні санкції. Попит на житло та товари тривалого користування різко зріс, а кількість автокредитів у 2024 році більш ніж подвоїлася.
Але цей підйом виявився нестійким. Щоб стримати інфляцію, центральний банк підняв ключову процентну ставку до 21%. У результаті швидке зростання економіки змінилося стагнацією. Також, попри попередні сподівання, війна в Ірані навряд чи змінить картину.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬПереконання Путіна в тому, що він зможе пережити Захід, зараз проходить випробування — FT
Вперше з початку 2023 року російська економіка скоротилася в першому кварталі цього року, а міністерство економіки знизило прогноз зростання на 2026 рік з 1,3% до 0,4%.
Поза оборонним сектором ситуація ще гірша. За словами аналітиків, приватний сектор у Росії значною мірою зруйнований, а нестача працівників змусила багато заводів перейти на чотириденний робочий тиждень.
Дефіцит робочої сили став настільки гострим, що Росія намагається залучати працівників з Індії та Африки — але це може посилити напруження всередині країни і не вирішує головної проблеми.
"Ще серйознішою для Кремля є криза з людськими ресурсами на фронті. Вперше з кінця 2022 року втрати Росії на полі бою, схоже, перевищують темпи набору. За оцінками, Росія щомісяця втрачає близько 35 тисяч людей, тоді як набирає лише 24-30 тисяч добровольців", — стверджує Бломфілд.
Отже, Путін стоїть перед критичним вибором. Уперше в своїй історії Росія веде велику війну без повної мобілізації — чого навіть Велика Британія не уникала під час Першої і Другої світових воєн.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬПутін зараз у слабкій позиції — The Telegraph
Протягом трьох років Путін просив звичайних росіян терпіти війну, при цьому значною мірою захищаючи їх від її наслідків. Але ця домовленість зараз руйнується.
"Кремль може більше не мати можливості вести війну за кордоном, не повертаючи Росію до більш жорсткого, примусового авторитаризму радянського зразка", — підсумував кореспондент.
Раніше у Bloomberg писали, щоПутін справді хоче завершити війнудо кінця року, але лише на своїх умовах. Видання зазначає, що зростаюча ефективність України у використанні безпілотників на лінії фронту та глибоко всередині Росії викликає посилення внутрішньої критики щодо російського лідера Владіміра Путіна.