Війна в Ірані, що триває вже кілька місяців, суттєво вплинула на глобальний ринок добрив, викликавши стрімке зростання цін на цей важливий аграрний ресурс. Українські аграрії опинилися під загрозою через нестабільність постачань та збільшення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Іран є одним із ключових гравців на світовому ринку добрив, зокрема азотних і калійних. Конфлікт у регіоні призвів до порушення логістичних лан
Збої в Ормузькій протоці вже підштовхнули світові ціни на добрива, а для українських фермерів це означає новий удар по собівартості посівної, маржинальності зерна і потенційно - по цінах на продукти.
Світовий ринок добрив знову опинився під тиском через війну навколо Ірану та перебої з судноплавством у районі Ормузької протоки. За даними Світового банку, індекс цін на добрива у першому кварталі 2026 року зріс більш ніж на 12%, а до квітня вийшов на найвищий рівень із жовтня 2022 року.
Найсильніше подорожчав карбамід - ключове азотне добриво для аграріїв. Світовий банк оцінює, що у квітні його ціна перевищила $850 за тонну, збільшившись на 80% від лютого. Причина - перебої з експортом через Ормуз, через який проходить значна частина близькосхідних поставок добрив і сировини для їх виробництва.
UNCTAD попереджає, що проблема не обмежується логістикою. Виробництво азотних добрив напряму залежить від природного газу, а зростання енергетичних цін автоматично піднімає витрати на карбамід і аміак. Через це удар по Ормузькій протоці швидко переходить із нафтового ринку в аграрний.
Для України цей ризик особливо чутливий, бо добрива вже були одним із головних факторів подорожчання посівної. Latifundist із посиланням на Barva Invest писав, що для купівлі 1 тонни карбаміду аграріям у березні потрібно було продати на 56% більше кукурудзи і на 57% більше пшениці, ніж рік тому. Ціни на карбамід тоді коливалися біля 40-42 тис. грн за тонну.
Це б'є не лише по великих агрохолдингах. Для середніх і малих фермерів подорожчання добрив означає складний вибір: або вкладати більше грошей у посівну, або знижувати норми внесення. Другий варіант допомагає пережити сезон із меншими витратами, але підвищує ризик нижчої врожайності та гіршої якості зерна.
Найбільший тиск може відчути кукурудза, для якої азотні добрива є критично важливими. Якщо витрати на гектар зростають швидше, ніж ціни реалізації зерна, маржа фермерів стискається. У слабшому сценарії це може вплинути на структуру посівів, експортні доходи і внутрішню ціну окремих продуктів.
Світовий банк прогнозує, що загальний індекс цін на добрива у 2026 році може зрости більш ніж на 30%, а ціни на карбамід - майже на 60%. Якщо перебої в районі Ормузу триватимуть довше, ризики залишаться зміщеними в бік подальшого подорожчання.
Для українського агросектору це означає, що близькосхідна війна стає не віддаленим геополітичним сюжетом, а прямим фактором собівартості врожаю. Дорожчі добрива, пальне і логістика можуть одночасно зменшити прибутковість фермерів та посилити тиск на продовольчі ціни для споживачів.
За матеріалами:World Bank,UNCTAD,Latifundist.com
Джерела
Війна з Іраном б'є по цінах на добрива: в чому ризик для українських аграріїв — (Курс України)