У Полтаві розпочато роботу над створенням нового туристичного маршруту, присвяченого періоду Симона Петлюри, видатного українського політичного та військового діяча. Цей маршрут має на меті ознайомити відвідувачів з історичними місцями, пов'язаними із життям і діяльністю Петлюри в місті. Ініціатива реалізується у рамках програми розвитку туризму в регіоні та спрямована на популяризацію історичної спадщини України. Проект передбачає детальне дослідження архівних матеріалів, а також співп
За ініціативою Українського інституту національної пам’ятності, депутатки міськради Юлії Городчаніної та громадсько-державницької ініціативи «Місто Петлюри» в.о. міського голови Полтави Катерина Ямщикова утворила робочу групу для підготовки заходів, присвячених 100-річчю дня пам’яті Симона Петлюри, зокрема зокрема з метою впровадження проєкту «Полтавський період Симона Петлюри» та ревіталізації пов’язаних локацій і туристичного маршруту.
Про це розповідаєPoltava Today
Очолив робочу групу перший заступник міського головиВалерій Пархоменко. До складу увійшли краєзнавці, депутати міської ради, керівники гуманітарних департаментів та представник УІНП у Полтавській областіОлег Пустовгар. Серед пріоритетів — виконання положень розпорядження Кабінету Міністрів щодо оновлення й розширення просвітницько-туристичного маршруту «Полтавський період Симона Петлюри», що охоплює місця, пов’язані з життям і діяльністю державного і культурного діяча.
Першим практичним кроком у реалізації ініціативи стала тематична екскурсія, організована науковцями Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного за підтримки Департаменту культури та молоді Полтавської міської ради. У заході взяли участь представники влади, історики та активісти, зокремаМаріанна Соліман,Олег Пустовгар,Лілія Федорченко,Леонід Булавата інші науковці й культурні діячі.
Екскурсія проходила у форматі прогулянки містом і включала низку місць пам’яті, пов’язаних із життям Симона Петлюри. Однією з перших зупинок стало місце, де стояла хата родини Петлюр на вулиці Загородній, 20 (нині район перехрестя вулиць Капітана Володимира Кісельова та Симона Петлюри). Будинок не зберігся: після Другої світової на його місці звели житловий квартал, пізніше — «хрущовку», а господарські будівлі зникли у початку XXI століття.
У 2016 році в межах декомунізації у Полтаві було перейменовано вулицю, що раніше звеличувала червоного сепаратиста Артема, на вулицю імені Симона Петлюри. У 2018 році за ініціативи Юліана Матвійчука на будинку за адресою Петлюри, 7/22 відкрили меморіальну дошку. Учасники екскурсії поклали квіти до дошки та проїхали повз площу біля ОЦЕВУМ — саме там Полтавська міська рада у 2020 році погодила місце для майбутнього пам’ятника Петлюрі, який мають встановити неподалік місця народження діяча.
Під час маршруту Олег Пустовгар запропонував створити нову локацію пам’яті — «Будинок дідуся Симона Петлюри, ієромонаха Аркадія» на вулиці Підмонастирській. Він детально окреслив родинні зв’язки Петлюрів із релігійним середовищем Полтави: мати Ольга (у дівоцтві Марченко) походила зі священицької родини Марченків; власний дідусь Олексій постригся у чернецтво під іменем Аркадій та був пов’язаний із Київським Іонівським скитом. Пустовгар також нагадав трагічну долю членів родини: Ольгу Олексіївну після арешту більшовиками утримували у в’язниці й вона померла незабаром після звільнення, а сестри Марина і Феодосія були розстріляні в 1937 році за звинуваченням у «поширенні петлюрівства».
«На частині згаданих локацій, безпосередньо пов’язаних з життям видатного полтавця, у 2019 році з нагоди 140-річчя від дня народження були розміщені відповідні QR-коди. Нині жоден з них „не працює“. Тож є сенс вирішити цю проблему», — зауважив Олег Пустовгар.
КраєзнавецьЛеонід Булаварозповів про петлюрівські місця у мікрорайоні Павленки, де колись стояла Покровська дерев’яна церква (збудована 1864 року) та діяла церковно-парафіяльна школа, яку відвідували члени родини Петлюрів. За дослідженнями, у 1940 році на місці церкви звели турбомеханічний завод, сьогодні ця територія межує з ТРЦ «Київ».
Олег Пустовгар також звернув увагу на виявлений об’єкт культурної спадщини в мікрорайоні Кобищани — хату небожа Симона Петлюри, Патріарха Мстислава (1888 року) по вулиці Патріарха Мстислава, яку поки що не відреставрували і не включали до маршруту. Леонід Булава додав інформацію про іншу історичну будівлю на Кобищанах на вулиці Оксани Мешко — хату Прокопа Понятенка, давнього друга і соратника Петлюри, з яким він навчався та працював у національному русі.
Учасники маршруту також відвідали пам’ятник Борису Мартосу — уродженцю Полтавщини, соратнику Петлюри та державному діячеві УНР. Маріанна Соліман і Олег Пустовгар наголосили на потребі оновити анотаційну таблицю на пам’ятнику, оскільки нинішня не відображає ролі Мартоса як державного діяча і соратника Петлюри.
Серед інших ключових локацій маршруту — будівля Полтавського духовного училища (нині аграрно-економічний коледж по вулиці Сковороди, 18), де у 1891–1895 роках навчався Симон Петлюра. На цій будівлі поки що немає меморіальної дошки. Натомість на корпусі семінарії (нині один із корпусів Полтавського державного аграрного університету) зусиллями Департаменту культури та скульптора Дмитра Коршунова встановлено бронзовий барельєф на честь Петлюри — цю локацію також відвідали й увінчали покладанням квітів.
У актовій залі університету учасників екскурсії очікувала мистецька програма — прослуховування кантати Миколи Лисенка «Б’ють пороги». Екскурсоводи з музею Панаса Мирного нагадали легендарний епізод із життя майбутнього головного отамана: у 1901 році Петлюру виключили з Полтавської духовної семінарії за організацію акції опору «рускому міру» та за виконання забороненої кантати Лисенка на слова Тараса Шевченка, що тоді трактували як прояв «мазепинського духу».
Оглянули й будівлю Полтавської духовної консисторії на вулиці Володимира Козака — раніше тут розміщувалася багата бібліотека, яку часто відвідував Симон Петлюра. Як зазначила молодша наукова співробітниця музею Панаса МирногоАльона Плахтій, Петлюра проводив багато часу в архівах архієрейського будинку, готуючи семінарські завдання.
Ще однією зупинкою став будинок родини Русових на Воскресенському узвозі, де 3 березня 1900 року відбувся «Шевченківський вечір», під час якого адвокатМикола Міхновськийвиголосив маніфест «Самостійна Україна» — визначну подію в українському національному русі. На фасаді цієї хати у 2015 році встановили меморіальну дошку на честь Міхновського, тоді як імена Софії Русової, Симона і Олександра Петлюри на цій будівлі ще не отримали належного вшанування.
За задумом організаторів, оновлення наявних і створення нових місць пам’яті, меморіалізація об’єктів, підготовка фахових екскурсій та розробка туристичного маршруту «Полтавський період Симона Петлюри» мають популяризувати історичну спадщину Полтави, відновити національну пам’ять і гідно вшанувати роль Петлюри в українському державотворенні.
Представництво УІНП в Полтаві