Київський бізнесмен, відомий своєю активною участю у сфері безпілотних літальних апаратів (БпЛА), опинився в центрі скандалу, що викликав занепокоєння щодо національної безпеки України. Його компанія GARA отримала значні інвестиції в розмірі 100 мільйонів доларів, що підкреслює потенціал для розвитку технологій у цій важливій галузі. Проте деталі фінансування та зв'язки з певними структурами викликали питання про прозорість і етичність ведення бізнесу. Зг
Скандал довкола закупівель безпілотників для українських силових структур продовжує набирати обертів. Після оголошення підозри колишньому керівнику АТЦ СБУ Дмитру Козюрі у держзраді, розслідування вивело на можливі схеми бізнесмена Ростислава Грекула та ймовірне виведення 100 млн грн у компанії "КТД ЮПІТЕР". Столичні госпсуди у закритому режимі та без позивача фактично узаконили спірні договори щодо БпЛА GARA.
Чому ці таємні вердикти можуть загрожувати нацбезпеці під час війни - читайте у матеріаліРБК-Україна.
У центрі розслідувань опинилася історія з дронами і грошима на суму 100 млн грн, які, заданимиголови Асоціації виробників України Олександра Громика, були вкрадені у ТОВ "КТД ЮПІТЕР", а потім продані під брендом GARAАнтитерористичному центру СБУ, який на той момент очолював Дмитро Козюра, що наразі перебуває в СІЗО.
Кому передавали (і передають) розвідувальні дані БпЛА GARA - українським військовим чи російським ворожим структурам (з огляду насправу Дмитра Козюри), з'ясовує слідство.
За версією правоохоронців, київський бізнесменРостислав Грекул посідає ключову роль у цій історії. Саме його структури фігурують у провадженнях, пов'язаних із підробкою документів, поставками БпЛА у військові структури, а також подальшими судовими та кримінальними процесами.
Для постачання вкрадених коштів та БпЛА було створено окремі структури -ТОВ "Гара"таТОВ "ГАРА ЕССЕ", через які оформлялися нові державні закупівлі.
Незважаючи на кримінальні провадження (провадження№12024105060000067) та публічні звинувачення, ТОВ "Гара" отримало NSN-коди на дрони, а співпраця з військовими структурамитриває досі.
Проте історія вийшла далеко за межі звичайних кримінальних новин та перетворилася на показову ілюстрацію проблем української судової системи.
Серія судових процесів, рішення щодо яких викликали серйозні питання у юристів та учасників ринку, лише посилила резонанс.
Директор ТОВ "КТД ЮПІТЕР" Олена Бородіна у коментарі нашому виданню стверджує, що колишній виконавчий директор компанії Віталій Кулик, який відповідав за технічні питання, у змові з колишнім фінансовим директором Володимиром Соболевським підписалифіктивні договори з ТОВ "Гара"на сумупонад 50 млн грнбез необхідних повноважень.
Крім того, скориставшись електронними банківськими ключами, залишеними директором на довіру під час відрядження, вони перевели з ТОВ "КТД ЮПІТЕР"38,5 млн грнна рахунки ТОВ "Гара".
При цьому навіть у директора компанії Олени Бородіної не було повноважень підписувати договори на такі значні суми.
Проте суд першої інстанції проігнорував Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та фактично дозволив будь-якому менеджеру компанії (не обов'язково директору) підписувати договори та продавати активи компаній, майно, магазини, заводи та ТРЦ без згоди акціонерів.
Господарський апеляційний суд міста Києва, ухваливши заяву про скасування рішення суду першої інстанції, направив до СБУ запит про те, чи ця справа є секретною.
Як з'ясувалося лише у травні 2026 року, відповідь СБУ була направлена суду ще в січні і містила формулювання про те, щоце питання залишається на розсуд суду.
У результаті Апеляційний господарський суд Києва ухвалив рішення розглядати справу узакритому режимі та без участі позивача.Повідомлення було надіслано поштою та отримано людиною, не пов'язаною з ТОВ "КТД ЮПІТЕР".
Вже на першому засіданні 24 лютого 2026 року (справа №910/1477/24) суд ухвалив рішення, текст якого відсутній у відкритому реєстрі. Фактично воно повторювало рішення першої інстанції.
По суті, колегія суддів, звертають увагу юристи, у закритому режимі проігнорувала не лише Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а й відсутність представників ТОВ "КТД ЮПІТЕР", а також експертизу, що є в рамках кримінальної справи.
Дмитро Козюра, який купив крадені дрони у ТОВ "Гара" за 64 млн грн і не намагався з'ясувати їхнє походження, вже перебуває під вартоюза звинуваченням у державній зраді, проте його справа продовжує жити.
Представники "КТД ЮПІТЕР" заявляють, що у публікаціях прямо йдеться проознаки тиску на господарські суди.
"Якби не співробітники банків, яким вистачило пів години, щоб вивчити та зрозуміти суть фіктивних договорів на суму понад 50 млн грн між подружжям Віталієм Куликом та Юлією Кулик, керівництво ТОВ "КТД ЮПІТЕР" досі могло б не знати про програний апеляційний процес", - коментують у компанії.
Адвокати з великим досвідом називають те, що відбувається "прикладом судового свавілля" під час війни, коли компанії, які працюють на оборонний сектор, виявляються беззахисними перед схемами з використанням фіктивних договорів, переоформленням брендів, затяжними судовими процесами та протизаконними рішеннями.
Матеріали кримінальних проваджень та журналістські розслідування вказують на те, що махінації з оборонним замовленням можуть бути не єдиним сумнівним епізодом у біографії Ростислава Грекула.
Свою діяльність він розпочинав у політичних колах - працював помічником народних депутатів Василя Салигіна (блок "За єдину Україну") та Юлії Ковальової ("Партія регіонів").
Згодом ім'я Грекула почало регулярно з'являтися у контексті масштабних майнових конфліктів.
ЗМІ пов'язують його з рейдерськимзахопленням проекту котеджного селища River Sideу районі Вишгороду. Згідно зпублікаціями, спільно з експрезидентом Федерації боксу Кирилом Шевченком він, як стверджується, брав участь у схемі, через яку швейцарські інвестори втратили контроль над активами ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" та землею площею близько 40 га. Сума збитків оцінювалася в десятки мільйонів доларів.
Крім того, пов'язані з Грекулом структури згадувалися у гучномускандалінавколобудівництва на вул. Редутній(8/16, 20, 22, 32) на Печерську у Києві. Будівництво велося у буферній зоні Києво-Печерської Лаври (об'єкт ЮНЕСКО), всупереч мораторію КМДА та без погоджень Мінкульту, що спричинило масові протести киян та судові арешти.
Ім'я бізнесмена такожфігурувалоусправі ЖК River Garden у Осещині, де правоохоронці фіксували порушення прибережної захисної смуги річки Десна.
За інформацією з відкритих джерел, останніми роками Грекул значну частину часу проводить за кордоном, зокрема у Швейцарії, а його родинаволодіє нерухомістюна березі Женевського озера.
Однак чи не найскандальніший епізод діяльності структур Грекула пов'язаний самез поставками БпЛА для силових відомствпід час повномасштабної війни, а саме - обвинуваченому в державній зраді ексглаві АТЦ СБУ Козюрі.
ЗоглядунаінкриміновануКозюріспівпрацюзросійськимиспецслужбами,середекспертівтаучасниківринкувисловлюютьсяприпущення,щовибіртехнікидлязакупівлімігматинелишекомерційнімотиви.Зокрема,існуютьдискусіїщодотехнічниххарактеристиктанадійностіканалівпередачіданих БпЛА GARA. Окреміджерелаприпускаютьризик вразливості системи до несанкціонованого доступу,що,запевнихобставин,моглостворитизагрозу витоку інформації про переміщення українських підрозділів.НаразіцяверсіянепідтвердженаофіційнимивисновкамислідстватапотребуєдетальноговивченняконтррозвідкоюСБУ.Зважаючинакритичнуважливістьозброєннядлясекторубезпекитаоборони,об'єктивнерозслідуванняцихобставинєпринципововажливимдлязахистунаціональнихінтересів.
Наразі керівництво ТОВ "КТД ЮПІТЕР" очікує на розгляд справи в касаційній інстанції та розраховує на результати досудового розслідування.За словами представників ТОВ "КТД ЮПІТЕР", схема, якафігуруєвматеріалахсправи, виглядає доволі просто: Грекул, здаючи в оренду приміщення для складання БпЛА, організував захоплення продукції та її подальший перепродаж військовим структурам через ТОВ "Гара" без належного документального підтвердження походження товарів.Однак на практиці притягнення всіх причетних осіб до відповідальності виявилося складним процесом.Кримінальне провадження за фактом імовірних перешкоджань постачанням БпЛА для оборонного сектору та можливого привласнення коштів уже давно вийшло за межі суто господарського спору.
Сьогодні цей кейс є показовим маркером спроможності української правоохоронної та судової систем ефективно захищати державні інтереси та права інвесторів в умовах воєнного стану.