У Рівному відзначили 100-річчя з дня смерті Симона Петлюри, Головного Отамана Української Народної Республіки. У рамках пам’ятних заходів місцеві активісти та історики розробили візуальні матеріали, які висвітлюють життєвий шлях і політичну діяльність цієї видатної особистості. Вони включають графічні елементи, фотографії та інформаційні панелі, що допомагають глибше зрозуміти роль Петлюри в боротьбі за незалежність України. Симон Петлюра залишив по собі значний
Минуло сто років від часу загибелі Симона Петлюри —однієї з ключових постатейукраїнського державотворення початку ХХ століття. Його діяльність як Головного Отамана військ Української Народної Республіки й досі залишається предметом досліджень істориків, адже саме в цей період формувалися базові уявлення про українську армію та державні інституції.
До річниці події у Рівному підготували серію візуальних матеріалів, які відтворюють основні етапи життя та політичної діяльності Петлюри. Йдеться про спробу систематизувати історичні факти у візуальному форматі — від ранніх років становлення до періоду керівництва українським військом у часи визвольних змагань.
Ключовимджерелом для створення матеріалівстав журнал «Волинь — С. Петлюрі», виданий у 1936 році. Це видання зберігається у фондах Державного архіву Рівненської області та містить документальні й публіцистичні матеріали, що відображають тогочасне сприйняття постаті Петлюри в еміграційному середовищі.
Використання архівних джерел дозволило поєднати історичну фактологію з візуальними елементами, які роблять складні події більш доступними для сучасного сприйняття. Водночас укладачі підкреслюють, що йдеться не про переосмислення історії, а про її популяризацію на основі перевірених матеріалів.
Симон Петлюра залишив помітний слід в історії українського державотворення. Як військовий і політичний діяч він був залучений до процесів формування армії УНР та організації спротиву в умовах війни за незалежність. Його діяльність і сьогодні оцінюється в історичній науці через призму складних політичних обставин початку ХХ століття.
Поява подібних візуальних проєктів свідчить про зростання інтересу до локальної історії та джерельної бази, яка зберігається в регіональних архівах. Це також дозволяє ширшій аудиторії ознайомитися з документами, що раніше були доступні переважно дослідникам.
Такі матеріали відіграють не лише просвітницьку функцію, а й сприяють збереженню історичної пам’яті. Вони можуть використовуватися в освітніх програмах, публічних лекціях та дослідницьких проєктах. Окрему увагу приділено роботі з архівними джерелами, які потребують додаткової популяризації для широкого загалу.
Фахівці відзначають, що візуалізація історичних даних допомагає краще зрозуміти контекст подій, однак не замінює наукового аналізу. Вона радше доповнює його, створюючи додатковий рівень доступності для читача.
За повідомленням з Рівненської ОВА.