У Чернігові відзначили День вишиванки, який став яскравим святом української культури та традицій. Місто наповнилося кольорами національної символіки, адже сотні чернігівців одягли вишиванки — улюблену частину гардеробу, що стала не лише модним трендом, а й важливим елементом ідентичності. Святкові заходи розпочалися з урочистої ходи центральними вулицями міста. Учасники параду демонстрували свої вишиті сорочки, які були виготовлені як професій
Вишиті сорочки ХІХ століття, старовинні рушники, народні пісні та рецепти, які пережили війну та які передавали з покоління в покоління. У Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Ґалаґана до Всесвітнього дня вишиванки зібралися громади з різних куточків області. На один день музейний простір перетворився на живу Чернігівщину – з автентичними строями, гастроспадщиною й історіями родин.
«Сьогодні, 21 травня, у Всесвітній день вишиванки, ми запросили наших учасників культурно-мистецького заходу з області. Це громади Городнянська, Куликівська, Плисківська, Березнянська, місто Ніжин. До нас приїхали художні колективи та привезли своїх артистів, будуть співати українських пісень.Також привезли з собою гастроспадщину. У нас буде представлено елементи нематеріальної культурної спадщини: бобівник, каша бабака, вергуни, березнянські пряники, також ми сьогодні будемо смакувати ніжинські огірочки», —Надія Заваліна – директор Чернігівського обласного центру народної творчості.
Серед експонатів – не лише музейні речі, а й сімейні реліквії, які десятиліттями зберігали у скринях. Поруч із вишиванками та рушниками – страви, що колись рятували родини у складні часи, а нині стали частиною нематеріальної культурної спадщини громад.
«На нашій виставці представлені вишиванки сучасні, представлені вишиванки ХІХ століття, це жіночий стрій, музейний експонат у нас. Також представлені ткані рушники старовинні: 1900 року та 1947-го, це рушник моєї бабусі. Вона вишивала колись. Представлені писанки, ляльки ручної роботи. Ну і на нашій виставці також буде представлений елемент нематеріальної культурної спадщини – бобівник, ми будемо всіх пригощати», —Любов Мойсеєнко – представниця Куликівської громади.
«Ця страва, бобівник, перейшла до мене в спадщину від моєї бабусі – Зубок Агафії Степанівни, 1908 року народження. Коли була війна і бабуся залишилася сама з чотирма дітками, цей бобівник виручав їх, бо це була дешева страва.Почистили його, вариться, потім заправляємо його. У мене в бобівнику моя домашня консерва, яку ми готуємо. Засмажкою засмажуємо все, і воно в холодильнику зачахає, і ця страва в нас подається, як у пісні свята», —Лариса Коваленко – представниця села Салтикова Дівиця (Куликівська громада).
Березнянська громада привезла до Чернігова одразу кілька своїх гастрономічних візитівок. Тут і вергуни за давнім рецептом, і домашня наливка, і м’ясо гарячого копчення з печі – таке, як колись у селах готували до великих свят.
«На сьогоднішній захід, на сьогоднішнє свято – 20-річчя з нагоди Дня вишиванки, ми привезли три елементи нематеріальної культурної спадщини Березнянської громади.Наливка березенська – «Вишня п’яная». Чим вона особлива? Тим, що готується з трьох елементів: цукор, вишня і любов до неньки України. І ні горілка, ні вода, ні спирт не додаються, бо то вже був би шмурдяк.Я хочу ще представити гаряче копчення з печі. Носієм цього елемента є Інна Кисла», —Марія Шевченко – представниця Березнянської громади.
«М’ясо перед копченням маринується: сіль, перець, лавровий лист. Потім натоплюється піч і під наглядом годин шість коптиться.Це моєї свекрухи рецепт сімейний. Та й бабуся моя розказувала мені, що раніше не було коптилень таких, як зараз. То коли різали порося, завжди до свят щось у печі коптили», —Інна Кисла – представниця Березнянської громади.
Окрім ярмарку та частувань, для гостей підготували лекції про автентичну вишивку Чернігівщини та заходу України, виступи фольклорних колективів і показ театру мод. Та головне цього дня – не сама вишиванка, а люди, які досі бережуть традиції і передають їх далі.
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Ангеліна Лабута