В Україні спостерігається стрімке зростання збитків від карткового шахрайства, які досягли рекордної позначки у 1,4 мільярда гривень. За даними Національного банку України, цей показник свідчить про серйозні проблеми в сфері фінансової безпеки та захисту прав споживачів. Експерти зазначають, що основними методами обману залишаються фішинг та соціальна інженерія. Шахраї використовують різноманітні технічні засоби для отримання конфіденційних даних клієнтів бан
В Україні мобільні пристрої дедалі частіше стають основним каналом платіжного шахрайства. За даними сервісу WayForPay, сьогодні близько 55–65% усіх заблокованих шахрайських операцій припадає саме на смартфони та мобільний банкінг.
Про це повідомляє dev.ua із посиланням на дані платіжного сервісу.
Аналітики зазначають, що кіберзлочинці швидко адаптуються до зміни фінансових звичок користувачів і дедалі активніше використовують схеми, пов’язані з мобільними платежами та технологіями eSIM.
Офіційна статистика Національного банку України також демонструє негативну тенденцію. За підсумками минулого року загальний обсяг збитків від незаконних операцій із банківськими картками зріс на 24% і досяг 1,4 млрд грн.
Водночас кількість зафіксованих випадків навіть дещо скоротилася — на 5%, до 256 тисяч операцій.
Експерти пояснюють це зростанням середнього розміру шахрайської транзакції. За рік сума однієї незаконної операції збільшилася на 30% і досягла 5536 грн.
Показово, що 83% усіх фінансових втрат припадає саме на онлайн-операції. Головним інструментом злочинців залишається соціальна інженерія — методи психологічного впливу, коли користувачів переконують самостійно передавати конфіденційні дані або здійснювати потрібні дії.
У WayForPay повідомили, що лише протягом першого кварталу 2026 року антифрод-система компанії змогла заблокувати підозрілі платежі на суму від 45 до 55 млн грн.
Щодня система зупиняє від 150 до 200 потенційно шахрайських операцій.
Тенденція демонструє зміну логіки фінансового шахрайства. Якщо раніше основний акцент робився на фізичних банківських картках або підроблених банкоматах, то зараз центр атак зміщується у смартфон — пристрій, який фактично перетворився одночасно на гаманець, банк і ключ до особистих фінансів користувача.