Львів, відомий своєю архітектурною спадщиною, приховує безліч таємниць на своїх фасадах. Скульптури-обереги, які прикрашають кам’яниці міста, не лише естетично збагачують його образ, але й несуть глибокий символічний зміст. Багато з цих скульптур виконані у стилі ренесансу і бароко та служать як охоронці дому. На фасадах львівських будівель можна побачити різноманітні фігури: від античних богів до святих пок
У давні часи вулиці міст не мали адрес: люди орієнтувалися за храмами, ринками, ремісничими кварталами, власниками будинків або навіть характерними особливостями місцевості. Ще одним навігатором були скульптури на будинках. Коли нумерації ще не існувало, локації впізнавали за фігурами святих, тварин, символами на кам’яницях – «під левом», «біля оленя», «навпроти святого Юрія».
Скульптури й барельєфи на фасадах водночас були оздобою, дороговказами, розповідали про власників будинків і вважалися оберегами для мешканців. Особливе місце займали фігури святих. Люди вірили, що небесний покровитель захистить дім від нещастя, пожеж чи хвороб. Про давні символи-обереги на львівських кам’яницях до Міжнародного дня музеїв розповіли Олена Донець та Орест Дац з Львівського музею історії релігії.
«Над своїм будинком люди могли поставити для оберегу святого патрона. Діва Марія була найпоширенішим оберегом», – розповідає Олена Донець.
Одна із таких скульптур зустрічає відвідувачів на брамі Вірменського собору. Тут Богородиця стоїть на півмісяці та змії, що символізує перемогу добра над злом. А знизу під ними – левчик. А на кам’яниці №30, яка колись належала власнику банку Mons Pius, у різьбленні кам’яного порталу захована літера «М» – ще один символ Марії.
Християнська символіка на порталі брами
Образ Богородиці можна побачити й на фасаді Латинського катедрального собору. Колись тут зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Ласкавої, для якої навіть спорудили окрему каплицю. Згодом її перенесли всередину храму, до вівтаря, а по Другій світовій вивезли у Польщу. Про образ нині нагадує фреска на фасаді собору.
Зовнішня ікона на латинській катедрі
Лише важливі новини – підписуйся на нашWhatsApp-канал
У подвір’ї Вірменського собору височіє ще один незвичний оберіг – колона зі святим Христофором, який тримає на плечах дитину. Христофор вважався покровителем мандрівників. За легендою, він переносив людей, які йшли у Святу Землю, через річку Йордан, а одного разу ніс хлопчика, він був дуже важким, назвався Ісусом, який несе гріхи усього людства. Ще одну фігуру Христофора з дитиною на спині можна побачити на фасаді будинку на вулиці Вірменській, 33.
Святий Христофор у ніші на фасаді будинку
Старий Львів зберіг і менш очевидні символи. Над вікном колишнього домініканського монастиря, де нині працює Львівський музей історії релігії, можна побачити собаку зі смолоскипом у зубах. Це давній знак домініканського ордену. Домініканців (Dominicanes) також називали «пси Господні» (Domini – Господь, canes – собака). Смолоскип символізував світло віри, яке домініканці несли людям.
Символ домініканців на стіні колишнього монастиря
На фасадах львівських будинків трапляються й інші церковні знаки: папська тіара, архієрейський посох на палаці архієпископа. А на розі двох вулиць біля Ринку можна помітити всевидяче око у трикутнику. Сьогодні його найчастіше пов’язують із масонами, хоча насправді це давній християнський символ Святої Трійці.
На площі Ринок, 14, фасад прикрашає крилатий лев із Євангелієм у лапах – символ євангеліста Марка та водночас знак Венеційської республіки. Такі деталі нагадують, наскільки тісно Львів був пов’язаний із європейською культурою та торгівлею.
Венеційський лев і водночас символ апостола Марка
Сьогодні більшість перехожих проходить повз ці символи, не піднімаючи голови. Та якщо уважніше придивитися до львівських фасадів, місто саме розповідає історію: про купців і мандрівників, віру й забобони, давні легенди та невидимих охоронців, які століттями стоять над львівськими брамами.
показати всіприховати