Захоплення Херсонського СІЗО: що у суді розповіли колишні співробітники

У справі Ігоря Гурякова, ексочільника Херсонського слідчого ізолятора, допитали ще двох свідків — колишніх співробітників СІЗО. За даними обвинувачення, Гуряков скоїв держзраду: добровільно влаштувався в окупаційне управління служби виконання покарань у Херсонській області. Підсудний провину відкидає. Пояснює, що росіяни тортурами примусили його виходити на роботу. За фактом катування Гуряков, його заступник Євген Усачов та ще низка херсонців є потерпілими. Росіян, які над ними знущалися,заочно судять у Херсоні. У справі Гурякова зараздопитуютьсвідківзахисту. МІПЛ зафіксували їхні розповіді.

На засіданні у Хаджибейському районному суді Одеси 27 квітня свідчили двоє колишніх співробітників Херсонського СІЗО. Один із них був присутній у залі суду, інший — Олег Остапенко — долучився до засідання через відеозв’язок із дому у Херсоні. Як пояснила адвокатка Лілія Охримович, він не зміг приїхати до Одеси через складну безпекову ситуацію.

Головуючий суддя Дмитро Передерко запитав, чи не заперечують сторони щодо допиту свідка. Протест висловив Руслан Пашнєв, прокурор Херсонської обласної прокуратури:

— Є питання щодо підтвердження особи свідка. У Херсоні працює суд, і там можна було б надати свідчення з належним підтвердженням.

— Клопотання свідка затверджене електронним підписом. Він увійшов у систему відеоконференції за допомогою банкінгу, надав копію паспорта, — зазначив суддя Передерко і відхилив протест обвинувачення.

Суд привів до присяги Олега Остапенка й передав слово адвокатці для допиту. Лілія Охримович попросила свідка розповісти, як працювали співробітники Херсонського СІЗО у перші місяці окупації.

Остапенко обіймав посаду в оперативному відділі СІЗО. Розповів, що з початком повномасштабного вторгнення Росії ізолятор перейшов на спеціальний казармений режим роботи. За словами свідка, напередодні дев’ятого травня приїхали російські військовики:

— У нас саме була нарада. Вони повідомили, що Російська Федерація проводитиме навпроти СІЗО свої заходи з нагоди, вибачаюся, дня їхньої побєди. Вимагали протягнути від нашої території електрику, а також замалювати прапор України на воротах. Керівництво відмовилося.

Адвокатка Лілія Охримович уточнила, хто саме відмовив окупантам. Свідок пояснив, що говорив про Ігоря Гурякова.

— До 11 травня 2022-го ізолятор працював за українським законодавством, — продовжив свідок. — Того дня нас викликали на роботу за тривогою. Нібито через бунт ув’язнених. Коли я приїхав, у СІЗО вже були російські військовослужбовці.

За словами Остапенка, їх очолював Євген Соболєв — керівник херсонської колонії № 90. Він перейшов на бік окупаційної влади й влаштувався у підпорядковану росіянам пенітенціарну систему.

Раніше інший свідокрозповідав,що в’язні дізналися про захоплення виправних закладів. Вони боялися, що окупанти змусять їх рити окопи. Через це у СІЗО почалося заворушення. Тоді ж до ізолятора із перевіркою приїздив Євген Соболєв як керівник окупаційної виправної системи. Втім, Гуряков відмовився йому будь-що доповідати. А Соболєв погрожував, що у такому разі порядок наведуть російські війська.

Остапенко пригадав, що відбувалося після захоплення СІЗО:

— Російські армійці зібрали співробітників в актовій залі та повідомили: хто хоче працювати — залишаються, решта — звільняються і можуть йти додому. Тоді ж вивезли двох ув’язнених у кайданках.

— Де у цей час був Гуряков, що з ним сталося? — запитала адвокатка Охримович.

— Співробітники, які виходили на зміну, сказали, що його забрали [окупанти]. Начебто у кайданках вивели. Наступного дня я телефонував черговому. Він повідомив, що керівництва немає, а тих, хто відмовився працювати на окупаційну владу, вже не пускають до СІЗО, — розповів свідок. Більше на роботу він не виходив.

— А що вам відомо про долю Гурякова надалі? — продовжила захисниця.

— Казали, що його забрала Російська Федерація “на підвал”, — відповів Остапенко.

Під час окупації свідок лишився у Херсоні. У червні 2022-го він кілька разів бачив колишнього керівника у місті. Гуряков тоді розповів, що через брак персоналу окупанти змушували його шукати працівників. Застеріг: якщо телефонуватиме, робитиме це під примусом. Також від Гурякова Остапенко дізнався, хто залишився працювати при окупантах, і передав цю інформацію керівництву у Київ.

— Чи відомо вам, що Гуряков вчиняв якісь дії на шкоду нашій державі? — уточнила Лілія Охримович.

— У мене немає таких даних, — наголосив свідок.

Наступною запитання свідку ставила Тетяна Бабкова, друга з чотирьох захисників обвинуваченого:

— Коли ви бачилися з Ігорем Гуряковим, чи розповідав він, що відбувалося з ним у підвалі?

— Ні. Лише під час зустрічі у червні бачив, що в нього на руках були синці. Я розумів, що на нього чинили тиск, — зазначив свідок.

Обвинувачений Гуряков, який перебував у прозорій камері, запитань колишньому підлеглому не ставив. Тож допит продовжив прокурор Руслан Пашнєв. Він уточнив, чи свідок особисто бачив, як 11 травня окупанти вивели Ігоря Гурякова із СІЗО в кайданках. Остапенко чув це зі слів колег. Від них дізнався і про катування керівника.

Прокурор поцікавився, чи запитував свідок у Гурякова, звідки у нього сліди на руках, які він помітив під час зустрічі у червні 2022-го. Як і раніше, Остапенко сказав, що не розпитував. На запитання, чи є свідки цієї зустрічі, колишній співробітник ізолятора відповів негативно. Пояснив, що був тоді лише зі своєю дитиною. Далі прокурор Пашнєв з’ясовував, чи працівники СІЗО могли виїхати з Херсона.

— Це було дуже важко, — нечітко відповів свідок.

— Але виїжджали чи ні? — наполіг обвинувач на точній відповіді.

— Так. Але останні, кого я знаю, виїжджали десь на початку березня. Що сталося з людьми, які виїздили пізніше, мені невідомо. Через напрямок Херсон — Миколаїв уже не пропускали. Деякі рухалися через Крим. Зараз я вже ні з ким не спілкуюся і подробиць не знаю, — пояснив Остапенко.

Прокурор Пашнєв також уточнив, на якій посаді Гуряков продовжив працювати після захоплення СІЗО. Обвинувачення наполягає, що з червня 2022-го підсудний став помічником начальника по роботі з громадськістю в окупаційному управлінні служби виконання покарань у Херсонській області. Свідок цього не знав.

Далі слово попросила ще одна прокурорка у справі Анастасія Бугрименко. Втім, відеотрансляція обірвалася.

— Ваша честь, — звернулася до суду адвокатка Лілія Охримович. — Щойно у Херсоні стався обстріл, у свідка зникло світло. Він намагається відновити зв’язок.

Після кількох хвилин очікування суддя Передерко уточнив, чи суттєві запитання у прокурорки, адже Остапенко відповідав досить вичерпно. Анастасія Бугрименко наполягла:

— У словах свідка є протиріччя. Я хочу уточнити, що відбувалося 11 травня. Це ж ключовий момент. Спершу він сказав, що їх зібрали окупанти в СІЗО. Потім, — що бачив, як вивели двох засуджених. То свідком чого він став? Чи був одночасно у двох місцях?

Прокурорці заперечила адвокатка Бабкова, мовляв, діє були одна за одною. Зрештою свідку таки вдалося відновити зв’язок.

— Я перепрошую, — звернувся він до суду. — У нас неподалік приліт був.

Прокурорка Бугрименко уточнила, що саме бачив Остапенко 11 травня 2022-го. Він повторив: того дня окупанти зібрали всіх в актовій залі та повідомили умови роботи. Згодом вивели із СІЗО двох в’язнів.

Окрім Гурякова та його заступника Євгена Усачова, окупанти того дня забрали двох засуджених, один із яких був “смотрящим”. Пропагандистські медіа невдовзі поширили відео за участі Гурякова і цих в’язнів. На записі стверджували, що російські війська допомогли вгамувати бунт у СІЗО, який нібито зрежисувала СБУ. Сам Гуряков після деокупаціїпояснював, що відео записав після тортур і погроз родині.

— На цьому зібранні був Гуряков? — продовжила представниця обвинувачення.

— Так, був, — спершу відповів чоловік, але одразу виправився: — А, ні, вибачаюсь, його не було.

Він додав, що людей збирав Євген Соболєв. Повторив, що про затримання Гурякова дізнався від колег.

Інших уточнень у сторін не було, тож суд подякував Остапенку за участь та запросив другого свідка до судової зали.

Свідок Олександр Єгоров сів біля трибуни і заприсягся суду говорити лише правду. Розповів, що на момент окупації працював заступником начальника відділу охорони Херсонського СІЗО. Нині він також служить у пенітенціарній системі. Першою йому ставила запитання адвокатка Лілія Охримович:

— Розкажіть, будь ласка, що відбулося 24 лютого 2022 року?

— Почалася війна. У перші дні березня у Херсон зайшли російські війська. Ми залишилися на своїх робочих місцях, — розпочав Єгоров і додав з натяком: — Нікуди не втекли, як деякі.

До 11 травня ізолятор працював за українським законодавством у спецрежимі. За цей час, зі слів свідка, росіяни кілька разів приїздили з пропозиціями співпраці. Втім, Гуряков та решта співробітників відмовилися. Також окупанти привозили затриманих ними людей, але у СІЗО їх не приймали.

Єгоров розповів, що захопленню ізолятора передував бунт в’язнів:

— Ми вже не могли впоратися з ситуацією власними силами. Тож усі співробітники були змушені охороняти СІЗО. Ми виставили додаткові пости по периметру. На території фактично залишилися тільки засуджені та ув’язнені, які вимагали незаконного звільнення. Після цього прибуло багато озброєних військовослужбовців Російської Федерації. Разом із ними був Євген Соболєв.

Армійці придушили бунт та завели працівників СІЗО для перевірки в’язнів. Згодом, як свідок чув від колег, окупанти вивезли з території ізолятора керівника та його заступника Євгена Усачова.

— Гурякова утримували “на підвалі”. Я дізнався про це вже після деокупації Херсона. Під час виїзду мені довелося видалити всі контакти з телефону, оскільки мене перевіряли на численних блокпостах.

На запитання адвокатки Лілії Охримович про можливі антиукраїнські дії чи вислови колишнього керівника, свідок заперечив. Наголосив, що той навпаки був проти співпраці з росіянами:

— Коли ми перебували в окупації, і вся установа була фактично оточена військовослужбовцями Росії, я жодного разу не чув від Гурякова закликів переходити на бік окупантів або співпрацювати з ними. Я перебував у тому ж кабінеті, де й Гуряков, коли приїжджали представники ФСБ та окупаційної адміністрації і пропонували співпрацю. Він не погоджувався.

Після адвокатки свідка опитував прокурор Руслан Пашнєв. Він уточнив, чи бачив Олександр Єгоров, як росіяни затримали і вивезли обвинуваченого. Свідок повторив, що чув про це від колег. Також прокурор поцікавився, чи могли інші співробітники СІЗО виїхати з окупованого Херсона. Єгоров відповів, що це було “лотереєю”, адже окупанти всіх ретельно перевіряли.

Далі слово взяла прокурорка Анастасія Бугрименко:

— Ви сказали, що весь особовий склад бачив виведення Гурякова у кайданках. Хто конкретно?

Єгоров назвав прізвище начальника відділу охорони, від якого дізнався про затримання Гурякова. Але хто конкретно був на контрольно-пропускному пункті, повз який виводили керівника СІЗО, свідок не бачив. Він тоді чергував в іншій частині ізолятора.

Після виїзду з окупованого міста Єгоров до поліції не звертався. Натомість доповів керівництву про захоплення СІЗО й затримання Ігоря Гурякова. На цьому допит свідка завершився, суд оголосив перерву.

Прокурор Пашнєв при цьому повідомив суду, що клопотатиме про виклик як свідка обвинувачення голови Координаційної ради з питань поводження з цивільними полоненими при Херсонській міській військовій адміністрації. Суддя Дмитро Передерко пояснив, що це клопотання розглянуть на наступному засіданні. Його призначили на 25 травня. Ігор Гуряков лишається під вартою з моменту затримання у листопаді 2022-го.

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.Обов’язкові поля позначені*