В Україні знову піднято питання боротьби з тіньовою економікою, і нові ініціативи держави викликають неоднозначні реакції серед представників малого бізнесу. Уряд планує запровадити ряд заходів, спрямованих на підвищення прозорості фінансових операцій та спрощення процедур ведення бізнесу. Однак багато підприємців вже висловлюють занепокоєння щодо можливого збільшення витрат і адміністративного навантаження. Зокрема, пропозиції включають покращення електронних систем обліку та звітності, що за задумом повинно унемож
Українські посадовці знову демонструють готовність «виводити з тіні» тих підприємців, які ховаються там від податкової. Кому і чому саме з цього приводу варто хвилюватись найбільше – з’ясовував«Комерсант Український».
Місію бути в авангарді боротьби з незаконними тіньовими схемами знову делеговано банкам, керівники яких скріпили своїми підписами оновлений Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Національний банк підтримав цю ініціативу, але знову вирішив залишитись над процесом, в межах якого було визначено нові обмеження на перекази. У меморандумі зразка 2025 року ліміти торкнулись фінансових операцій фізичних осіб. В оновленому документі вони залишились без змін: для клієнтів з низьким рівнем ризику ліміт на перекази – 100 тис. грн на місяць, для високоризикових – 50 тис. грн на місяць. Новий же етап боротьби зі схемами «грошових мулів» або «дропами» планується зосередити на юридичних особах та ФОПах. Саме їм доведеться оцінити всю непривабливість нових лімітів.
Оновлення банківського меморандуму відбулось під патронатом Національної асоціації банків України та Асоціації українських банків. Представляючи документ, там запевняли, що меморандум не запроваджує нових законодавчих обмежень і не посилює чинні вимоги фінансового моніторингу. Натомість його завдання – уніфікувати ринкові практики та зробити їх більш зрозумілими і ефективними для всіх учасників ринку платіжних послуг, попередження шахрайства та недопущення використання фінансово-банківської системи у незаконних цілях.
Кого ж, насамперед, хоче «схопити за руку» банківська спільнота, запроваджуючи, обмеження на щомісячні перекази коштів: окрім ФОПів, посилений контроль обіцяно і юридичним особам. Мова про високоризикові компанії: нові (до шести місяців) та «сплячі», щодо яких виявлені понад дві ознаки компанії-оболонки. Приміром, є сумніви щодо кінцевого бенефіціарного власника чи місця реєстрації, відсутні виробничі, складські приміщення та фінансова звітність тощо. Для таких компаній банки встановлять ліміти на перекази: з 1 вересня – до 5 млн грн на місяць; з 1 грудня 2026 року – до 2 млн грн на місяць.
Але саме ФОПи, зокрема, і з огляду на їх правову незахищеність, можуть відчути найбільше незручностей. До категорії особливо ризикових, тих, які заслуговують на посилений контроль, потрапили, по-перше, новостворені ФОПи (до 6 місяців), по-друге, «сплячі», тобто ті, які були неактивними упродовж тривалого часу, але відновили роботу. Їх також очікують два етапи обмежень. Перший розпочинається 1 вересня 2026 року і тоді ліміти на перекази становитимуть:
Другий етап стартує 1 грудня, а ліміти стануть ще більш жорсткими:
Для ФОПів, які потраплять під обмеження, передбачено і опцію «збільшення ліміту». Вони матимуть можливість звернутися до банку із відповідним запитом, аби документально підтвердити необхідність збільшення ліміту. Не важко передбачити, що зробити це буде не просто. На цьому наголошує іНіна Южаніна, представниця парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Під посиленим контролем опиняться ті види бізнесу, які не можуть зараз знайти для себе систему оподаткування, яка б лягала в їх фінансову модель. Це стосується тих, хто дробиться через ФОПи, хто частину послуг закриває через ФОПи. Ліміти по переказах значно ускладнять роботу, особливо, якщо говорити по ФОПах другої та третьої групи, для яких буде ліміт у 3 мільйони на місяць, а потім ліміт зменшиться до 1 мільйона. До цих ФОПів буде посилена увага, а це означає, що треба доводити, що відповідні операції не є фіктивними, що вони стосуються діяльності тих компаній, які працюють з ними. Є банки, які більш уважно ставляться до клієнта, а є ті, які щоразу вимагають новий пакет документів, щоб зняти цей червоний прапорець, який на такому клієнті висить. Тобто це точно ускладнюватиме роботу», – зазначає народна депутатка.
Є у неї сумніви і щодо того, чи зупинять згадані уніфіковані заходи різні тіньові схеми, зокрема, і ті особливі, які практикуються в гральному бізнесі. Тим більше, що, як визнають і підписанти оновленого меморандуму, технології та методи шахрайства стрімко еволюціонують.
«Ми такими меморандумами підміняємо роль і Міністерства фінансів, і Державної податкової служби. Тому що саме Міністерство фінансів має шукати, глибоко вивчати ось ці напрямки діяльності, де відбувається дроблення, на які системи мають перейти такі платники податків: чи загальна система оподаткування взагалі є єдиним методом вирішення того, щоб не дробилися такі бізнеси через ФОПи, чи треба запропонувати щось інше. Тут треба вже включати захист власної економіки, а не просто її знищення», – каже вона.
На її переконання, підхід має бути точно і всебічно продуманий.
Те, чому в оновленому Меморандумі про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг найбільшої уваги удостоїлись саме ФОПи, пояснивзаступник голови НБУ Дмитро Олійник. За його словами, «після запровадження обмежень на перекази між рахунками фізичних осіб значна частина таких схем мігрувала до ФОПів».
Нинішні українські посадовці взагалі-то останнім часом не дуже жалують фізичних осіб-підприємців. Одні лише спроби обкласти їх ПДВ чого варті. Ця ідея не знайшла підтримки в суспільстві та в парламенті. Для запровадження лімітів на перекази схвалення депутатів не потрібне. Як і підтримка з боку представників малого бізнесу. Там на це реагують адекватно. Приміром, в Альянсі регіональних об’єднань малого бізнесу негативно оцінюють подальше посилення обмежень для ФОПів та малого бізнесу. Говоритьпредставниця Альянсу з Хмельницького Тетяна Слащук.
«Складається враження, що саме мікропідприємці стають основним об’єктом постійного контролю, фінмоніторингу, лімітів і перевірок, хоча вони є найбільш вразливою частиною економіки. Представники малого бізнесу дедалі частіше стикаються із запитами документів, затримками платежів, необхідністю пояснювати звичайні господарські операції та ризиком блокування рахунків. Особливо це стосується новостворених або тимчасово неактивних ФОП. При цьому для малого бізнесу нерівномірна діяльність є нормальною практикою: сезонність, паузи в роботі, зміна напрямку діяльності чи запуск нового проєкту», – пояснює Тетяна Слащук.
Її колега з Луцька,підприємниця Людмила Патіюкнаголошує: якщо мета нових обмежень – боротьба з подрібненням бізнесу та схемами мінімізації, то виникають сумніви щодо ефективності таких механізмів.
«В чому принципова різниця між ситуацією, коли працюють 10 ФОП із оборотом по 1 млн грн щомісяця, і «каруселлю», коли значні обороти послідовно переводяться з одного ФОП на іншого? Є ризик, що організовані схеми просто адаптуються до нових правил, тоді як легальний малий бізнес отримає додаткові бар’єри. Окреме питання викликає посилення контролю саме за IBAN-переказами. Під найбільший моніторинг потрапляють прямі безготівкові перекази між громадянами та ФОП – тобто найбільш прозорий сегмент, який і так повністю бачить банківська система. Водночас у великих мереж та великих гравців можливостей для структуризації платежів значно більше», – вважає підприємниця.
За її словами, це створює у малого бізнесу відчуття нерівності правил та вибірковості контролю. Ще одним спостереженням, яке знаходить відгук і в суспільстві, поділиласьпредставниця «Альянсу РОМБ», підприємниця з Кропивницького Тетяна Коваленко.
«На фоні посилення контролю за дрібними підприємцями регулярно виникають публічні історії про виведення великих коштів, елітні покупки чи сумнівні фінансові операції представників політичної та економічної еліти. Це створює відчуття вибірковості підходів і підриває довіру до самої ідеї фінансового моніторингу. На нашу думку, боротьба зі схемами повинна бути максимально адресною та ризик-орієнтованою, із фокусом на великі схеми та реальний тіньовий сектор, а не на створення додаткового тиску для легального малого бізнесу, який сьогодні забезпечує зайнятість і економічну стійкість країни», – наголошує представниця малого бізнесу.
Підприємниця з Миргорода Леся Золотарьова, згадуючи підтриманий представниками банків Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, звертає увагу на те, що фактично відбувається перекладання частини контрольних функцій держави на банки.
«Банки дедалі більше виконують роль не лише фінансових установ, а й елементу податкового та регуляторного контролю. Для великого бізнесу це менш критично, оскільки він має окремі фінансові служби та юристів. Натомість мікро- і малий бізнес часто веде діяльність самостійно та набагато болючіше реагує на будь-які блокування чи обмеження. Додатковою проблемою є непрогнозованість банківських рішень: однакові операції в різних банках можуть оцінюватися по-різному, а чітких механізмів швидкого оскарження чи оперативного розблокування коштів фактично немає», – каже підприємниця.
Делегування банкам права визначати універсальні обмеження на здійснення фінансових операцій викликає питання не лише у представників бізнесу. Вони є і у народної депутатки Ніни Южаніної, яка працює у парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Мені здається, що такий документ, в тексті якого визначені чіткі критерії, яких мають дотримуватися банки, надавачі платіжних послуг, мав би видати сам Національний банк України. Оскільки дуже часто при перевірках до банків висуваються якісь вимоги щодо недопрацювань при здійсненні ризик-орієнтованого підходу по клієнтах і банки не знають, як захищатися. Тобто в них є своя політика і вони її здійснюють. І варто було б Національному банку визначити більш детальні вимоги, щоб банки не були під загрозою штрафів через нечіткі критерії та вимоги до них», – констатує вона.
На користь більш централізованого підходу може свідчити і та обставина, що згаданий меморандум на даний момент підписали не всі банки. І якщо цей документ не знайде підтримки у всіх банків, то, як зазначає Ніна Южаніна, це означатиме, що хтось буде діяти в межах цього меморандуму, а хтось ні.
Доречно уточнити, що Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг є відкритим документом, і банки можуть приєднуватися до нього добровільно. Станом на 14 травня оновлений документ підписали 25 надавачів платіжних послуг. В Національній асоціації банків України нагадали, що попередній текст меморандуму з часом підписали 50 банків та фінансових установ. Там очікують, що більшість учасників ринку підпишуть і оновлений документ.