У Волинській області в одній з громад виникла ситуація, що викликала занепокоєння серед батьків та педагогічної спільноти. Місцева влада оголосила про намір закрити кілька шкіл через недостатню кількість учнів і фінансові труднощі. Це рішення стало результатом тривалого аналізу стану освіти в регіоні та обговорень на рівні громади. Згідно з інформацією, представники управління освіти пояснили, що низька наповненість класів не лише ускладнює навчальний процес, але й призводить до значних
У чотирьох селах Любешівської громади на Волині 1 вересня цього рокуне пролунає перший дзвінок.Згідно освітньої реформи, заклади не тимчасово призупинять роботу, а їх фактично ліквідують.
На найближчому засіданні сесії депутати знову розглядатимуть зміни в освітній мережі громади. Зокрема, обговорюватимуть припинення діяльності шляхом ліквідації шкіл у Хоцуні, Селіску, Нових Березичах та Березній Волі, пише видання«Нове життя» - новини Любешівщини.
УНових Березичахза прогнозами на 1 вересня 2026 року має бутип’ять дітей 1-4 класів,у Березній Волі – вісім, у Селіску – одинадцять. І саме це, за словами головного освітянина громадиВасиля Куха, робить подальше функціонування шкіл практично неможливим. Ще торік у Березній Волі діяла гімназія, однак рішенням селищної ради її реорганізували у початкову школу. Тепер же й вона фактично втрачає перспективу існування.
Найбільше емоцій нині точиться довколаХоцунської гімназії.Батьки не погоджуються з намірами ліквідувати заклад, звертаються у різні інстанції, намагаючись відстояти школу.
Утім, як пояснює заступник начальника Управління гуманітарної політики – начальник відділу освіти Василь Кух, така перспектива розглядалася ще торік. Фактично тоді заклад отримав лише річне відтермінування, бо ж ситуація на краще не змінилася. Нині у Хоцунській гімназії навчається 32 учні, з яких у 5-9 класах – 21 дитина.
Теоретично громада могла б утримувати школу власним коштом, однак це означало б непосильне навантаження на місцевий бюджет. І тут постає болюче питання: чи справедливо витрачати значні ресурси на заклад із кількома десятками дітей, коли цих коштів бракує великим школам громади?
Освітня субвенція розраховується за спеціальною формулою, де враховується кількість дітей. І чим менше учнів – тим дорожчим стає навчання однієї дитини для бюджету. Фактично утримання малокомплектних шкіл означає, що частина коштів, які могли б іти на розвиток великих навчальних закладів, витрачається на забезпечення роботи шкіл із критично малою наповнюваністю та неповними класами.
Однак для людей у селах школа – це значно більше, ніж просто освітній заклад. Тому для батьків і жителів ліквідація навчального закладу часто сприймається як початок поступового занепаду села. Людей хвилює і практична сторона питання: доїзд дітей, ранні підйоми, залежність від шкільного автобуса, зимові дороги. Особливо – для молодших школярів. Утім, у громаді наголошують: нині до Люб’язя із Хоцуня возять чотирьох старшокласників, а шкільний автобус курсує регулярно, тому, запевняють, питання підвезення вдасться забезпечити. Аналогічна ситуація і з іншими трьома школами. Із Березної Волі підвозитимуть до Судча, із Селіска – до Підкормілля, із Нових Березич – або до Седлища, або до Любешівської Волі.
Ще одна болюча тема – педагоги. За словами Василя Куха, у громаді намагатимуться максимально працевлаштувати працівників закладів, які ліквідовують. Однак визнають: забезпечити всіх повним навантаженням навряд чи вдасться.