Упродовж останніх років окупований Донбас став ареною для активізації бізнес-інтересів з боку китайських та іранських компаній. Згідно з інформацією, яку оприлюднили аналітики, щонайменше 17 підприємств із цих країн активно ведуть справи на територіях, які контролюються проросійськими сепаратистами. Ця діяльність охоплює різноманітні сектори економіки — від видобутку корисних копалин до виробництва товарів широкого вжитку. Китайські компанії зазвичай спеціалізуються на ін
Понад десяток китайських компаній працюють на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, а Іран використовує регіон у власних торговельних ланцюгах.
Про це пише Al Jazeera з посиланням на український аналітичний центр Eastern Human Rights Group, який відстежує ситуацію на окупованих територіях. За його даними, щонайменше 17 китайських компаній працюють у захоплених районах Донбасу, зокрема у видобутку, будівництві, телекомунікаціях і фінансових сервісах.
Один із прикладів - угода 2023 року про постачання каменедробильного обладнання для Каранського кар'єру на півдні Донецької області. За даними Al Jazeera, обладнання постачали Zhongxin Heavy Industrial Machinery та Amma Construction Machinery, а щебінь використовували для будівельних проєктів на окупованих територіях.
Окремий напрям - телекомунікації та фінанси. Eastern Human Rights Group заявляє, що на окупованих територіях встановлено майже 6000 китайських ретрансляційних станцій для мобільного зв'язку, а юань продається приблизно у 79 банківських точках. Схожі оцінки наводили The Insider та українські медіа, які описували зростання китайської інфраструктурної присутності в окупованому Донбасі.
Іранський напрям пов'язаний передусім із сировиною та логістикою. За даними Al Jazeera, Тегеран купує зерно й вугілля, а компанія "Донские угли", яка працює з "націоналізованими" шахтами в Донецькій та Луганській областях, відправляє вугілля до Ірану.
Для України це не лише питання торгівлі. Йдеться про економічне закріплення Росії на захоплених територіях: окупаційна влада отримує обладнання, зв'язок, фінансові канали та зовнішні ринки для сировини. Це ускладнює майбутнє повернення регіону до українського правового й економічного поля.
Ризик для Києва полягає і в санкційній площині. Китай офіційно не визнає окуповані території частиною Росії, однак окремі компанії, за оцінкою експертів, користуються прогалинами контролю і готові ризикувати санкціями заради доступу до ринку, з якого пішли західні постачальники.
Тема також важлива для партнерів України. Якщо іноземні компанії фактично допомагають Росії обслуговувати економіку окупації, це створює аргумент для нових адресних санкцій - не лише проти російських структур, а й проти посередників із третіх країн.
За матеріалами:Al Jazeera,The Insider,NV