Український стартап розпочав амбітний проект, метою якого є створення штучного інтелекту для підтримки виробників техніки в США. Ця ініціатива має на меті оптимізувати процеси виробництва та зменшити витрати компаній шляхом впровадження сучасних технологій. Команда стартапу вже працює над розробкою алгоритмів, які дозволять автоматизувати рутинні завдання і підвищити ефективність управлінських процесів. Зокрема, система буде здатна аналізувати великі обсяги даних, що допоможе виробникам швидше реагувати на
Український стартап Prox, який восени 2025 року приєднався до Y Combinator, будує AI-систему для клієнтської підтримки у промислових індустріях США.
Серед його клієнтів — виробники сільгосптехніки, будівельного обладнання та кондиціонерів, а також e-commerce-юнікорн ShipBob, який щомісяця обробляє понад $1 млн звернень через систему підтримки.
Про те, як працює Y Combinator і яким буде ринок AI-підтримки клієнтів за десять років,Фактам ICTVрозповів співзасновник і CEO ProxДмитро Яновський.
Prox має венчурне фінансування, адже серед його інвесторів знаходяться Bloomberg Beta, Y Combinator, SV Angel та інші.
Стратегічне питання для української tech-екосистеми в тому, чому один із найпомітніших українських стартапів Y Combinator продає клієнтам, які виробляють на перший погляд непримітні товари, замість того щоб гнатися за індустріями, куди вкладено найбільше капіталу.
Яновський пояснив, що стандартний AI клієнтської підтримки будували для простих категорій.
До прикладу, якщо покупець хоче обрати футболку, або ж він купує клавіатуру онлайн і його замовлення затримується, йому відповідає універсальний агент підтримки. Цю задачу вдалося закрити ще пʼятнадцять років тому за допомогою рішень Zendesk, Intercom і Front.
– Ми сфокусовані на категоріях, де біль клієнтської підтримки взагалі не вирішений. Якщо ви продаєте промисловий нагрівач за двадцять тисяч доларів, ваш технік дві години стоїть на лінії з виробником, аби зʼясувати, який термінал зʼєднується з яким проводом. Звичайна AI-модель схему не намалює. Це саме та категорія, для якої ми будували, – зауважив Дмитро Яновський.
Він додав, що технічна проблема полягає у тому, що відповідь на запитання, поставлене виробнику, лежить у схемах проводки на 48 сторінок, у трьох матрицях сумісності і у стосі сервісних бюлетенів, а не у відкритому інтернеті.
Тож Prox збудував систему, що завантажує повний технічний каталог виробника у мультимодальний знаннєвий рушій і відповідає на запитання голосом, у чаті і через системи кейс-менеджменту. Агенти малюють схеми, діляться CAD-моделями та аналізують відеозаписи з поля в реальному часі.
Дмитро зазначив, що спільною у цих індустріях є не складність технології, а складність продукту і ціна помилки в підтримці. Так, мова йде про кондиціонер за десять тисяч доларів, трактор за двісті тисяч чи квадроцикл за тридцять тисяч. Тож для людини на іншому кінці лінії один неправильний крок дорівнює кільком тижням простою або ремонту на чотиризначну суму.
– Ми обираємо категорії, де AI має реальний фінансовий важіль. Якщо технік невірно зрозумів, який провід куди йде, це не баг у софті. Це згоріла плата і викликаний майстер за двісті доларів на годину, – розповів Яновський.
Ще однією причиною подібного вибору, за словами CEO Prox, є кадровий розрив, адже у США критично не вистачає сервісних інженерів у робітничих професіях.
За його словами, дилерські мережі трьох найбільших у світі виробників кондиціонерів Carrier, Trane та Lennox роками не закривають вакансії, а старі майстри виходять на пенсію швидше, ніж приходять нові. У результаті технічна підтримка від виробника стає тим вузлом, де криза найбільш відчутна для кінцевого клієнта.
– Це не та індустрія, куди AI прийшов уперше. Це індустрія, де AI вперше став насправді потрібен. Раніше дзвінок на сорок хвилин коштував незручність. Сьогодні він коштує контракт, – підсумував Яновський.
Раніше Факти ICTV писали,які людські навички не замінить АІ-технологія.
ФотонадавДмитро Яновський