У Києві відкрився унікальний музей, який вражає своєю незвичайною концепцією та експозиціями. Це місце об'єднує елементи радянської історії з сучасними українськими реаліями, створюючи провокаційний діалог між минулим і сьогоденням. Відвідувачі можуть побачити фігури Леніна, які неначе спостерігають за подіями навколо них, а також символічні постаті кіборгів — захисників Донецького аеропорту. Музей пропонує не лише виставковий простір,
Інформатор відвідав Музей декомунізації під відкритим небом на столичних Нивках: там зібрані десятки монументів, погрудь і статуй, виготовлених радянським агітпропом, але є й більш химерні сюжети
Найхимерніший з київських музеїв розташований просто у дворі приватної садиби на Нивках. На локації -десятки артефактів радянської доби: з зелених кущів за відвідувачами стишено спостерігають Георгій Жуков і Микола Ватутін, а бетонні Іллічі застигли у химерних позах зразком агітпропу. Місцеві кажуть: власник дивної колекції почав збирати перші екземпляри ще на початку "нульових", а нині поповнювати її вже майже немає чим - процес декомунізації у Києві вже майже завершений.
Музей декомунізації під відкритим небом розташований просто у дворі приватного будинку по вул. Януша Корчака, 11А на київських Нивках. Експонати стоять серед високої трави, на постаментах, "підпирають" дерева. Є не лише пам'ятники культури монументальні, але й артефакти споживчої культури радянських часів - просто неба стоїть старенький автомат із продажу газованої води, а біля кам'яної стінки - чавунний каналізаційний люк із червоною зіркою, судячи з напису, виготовлений комбінатом "Сталіншахтострой" (діяв у Донецьку, тоді - "Сталіно", у 1930-1950х роках).
Та все ж саме пам'ятників - більшість. Це пролетарські гіпсові профілі Карла Маркса з київських заводських цехів, відлиті з бетону представники "маскульту" зі скверів, кам'яні брили з обличчями Іллі Рєпіна, Миколи Ватутіна та Володимирів Леніних у різних іпостасях. Зауважимо, що місце навколо тихе, автомобілів і звуків великого міста майже не чутно, а в сутінках від цього з'являється химерне відчуття: починає здаватися, ніби десяток Іллічів підозріло спостерігає за тобою примруженими очима.
"Хазяїна знаю лише візуально: це дебелий вусань років шістдесяти. Він почав збирати колекцію вже давно, десь в "нульових", і в якийсь момент став звозити сюди радянські одоробла. Не знаю, чесно кажучи, як вони діставалися йому - може, запитував у районної влади, чи можна забрати собі, все одно ж знесуть. Та й оригінальних робіт все одно там немає - ширше, маскульт, який став непотрібним і зайвим в сучасному світі", - каже нам пан Микола, що мешкає у багатоповерхівці поряд.
Оригінальні твори у колекції все ж є. Так, погруддя Пушкіну явно походить з площі Слави на Печерську - він стояв перед колишнім КАДІ (зараз це Національний транспортний університет) і був скинутий з постаменту у жовтні 2022-го, після масованого ракетного обстрілу столиці. Це - найстаріше погруддя Пушкіну у Києві авторства скульптора Роберта Баха, встановлене ще у травні 1899 року учнями Києво-Печерської гімназії.
Ще з цікавих артефактів - статуя Володимиру Леніну, що нині пофарбована бронзовою фарбою, і, ймовірно, походить з внутрішнього двору заводу "Арсенал". Там, щоправда, фігура була зроблена з граніту й стояла у "природному" кольорі. А вглибині двору причаївся наймиліший з представників радянського агітпропу - ведмедик-символ Олімпіади 1980 року, окремі змагання під час якої проводили також у Києві. Цей-таки ведмедик стояв колись на в'їзді до української столиці з боку Столичного шосе.
Самого власника колекції Інформатор, на жаль, не застав. Але відвідати Музей декомунізації під відкритим небом можна й за відсутності власників, у будь-який день. Купувати квитки не потрібно, усі експонати чекають щодня й за будь-якої погоди. Адреса - вул. Януша Корчака, 11А, дістатися можна автобусом №47 або маршруткою №540 від ст.м. Нивки.
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що на Київщині знайшли екстравагантну мозаїку,де соцреалізм загубив свою методичку. У селі Триліси активісти розшукали мозаїку з образом Діви Марії поряд з ракетою та Дніпрогесом. Саме цей об'єкт фігурує, як одне із замовлень відомої художниці-монументалістки Оксани Грудзинської - авторки варіативних орнаментів для станції метро "Хрещатик".
А ще, ми розповідали, що ТЦ Globus під Майданом Незалежності може бути перетворений намузей історії становлення України. Таку думку має відомий київський архітектор Микола Віхарєв. Для цього його треба викупити в нинішніх власників та облаштувати експозицію - а увійти в неї могла б і Алея пам'яті, що нині розташовується на зеленій зоні Майдану, та й інші елементи.