Під час нещодавньої зустрічі з китайськими дипломатами міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров намагався пояснити причини, чому його країна зазнала невдачі у спробах захоплення Донбасу. За словами Лаврова, російська армія зіткнулася з несподіваними труднощами в регіоні, які нібито були пов'язані з активним опором українських сил та підтримкою міжнародної спільноти України. Лавров зазначив, що ситуація на фронті є складною і потребує переосмислення стратег
Під час візиту російської делегації до Китаю глава МЗС Росії Сергій Лавров зробив чергову суперечливу заяву щодо війни проти України. Дипломат намагався пояснити повільне просування окупаційних військ на Донеччині.
В інтервʼюShanghai Media Groupвін заявив, що Москва нібито свідомо обмежує масштаби ударів.
Дивіться також"Пощади не буде": Лавров виступив з новими погрозами й згадав про Гітлера
Лавров вважає, що Росія нібито могла б швидше окупувати Донецьку область, однак не робить цього через небажання "завдавати надмірної шкоди територіям".
За словами російського дипломата, Кремль начебто не використовує всі можливі засоби ведення війни, оскільки на Донбасі проживають "їхні люди".
Ми послідовно вирішуємо завдання спеціальної військової операції. Путін не раз говорив, що ми не застосовуємо ті засоби, які могли б застосувати, тому що не хочемо завдавати надмірної шкоди територіям, де живуть в основному наші люди,– заявив Лавров.
Водночас російський міністр спробував продемонструвати "успіхи" армії Росії, стверджуючи, що з початку 2026 року окупанти нібито захопили близько 80 населених пунктів, зокрема 35 – лише за березень і квітень.
Заява глави російського МЗС викликала різку реакцію, адже саме російські війська протягом повномасштабної війни фактично знищили десятки міст і сіл Донеччини та інших регіонів України.
Маріуполь, Бахмут, Авдіївка, Вовчанськ, Торецьк та низка інших населених пунктів зазнали масштабних руйнувань через ворожі бомбардування, артилерійські удари та штурми. На цьому тлі твердження Лаврова про нібито "обережне" ведення бойових дій сприйняли як цинічну спробу виправдати затяжні невдачі російської армії на фронті.
Путін під час нещодавнього візиту до Китаюнамагався вирішити одразу кілька стратегічних проблемКремля.
Окрім демонстрації політичного союзу з Пекіном, головною метою поїздки стало просування газового проєкту "Сила Сибіру-2", який Москва вважає критично важливим для своєї економіки. Однак переговори із Сі Цзіньпіном не дали Росії бажаного результату.
Після втрати більшої частини європейського газового ринку через санкції та війну проти України Кремль намагається переорієнтувати експорт енергоносіїв на Азію. Саме тому Москва вже понад десять років просуває будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2", який має постачати до Китаю до 50 мільярдів кубометрів газу щороку.
Путін розраховував, що під час зустрічі у Пекіні вдасться отримати політичне схвалення проєкту та перейти до практичної реалізації. Втім, після переговорів Кремль так і не назвав жодних конкретних термінів запуску будівництва.
Речник російського диктатора Дмитро Пєсков лише заявив, що сторони мають "загальне розуміння" параметрів проєкту, але окремі питання досі залишаються неузгодженими. Головною проблемою для Москви стала позиція Китаю щодо ціни на газ. Пекін прагне купувати російський ресурс за значно нижчими, майже внутрішньоросійськими тарифами, тоді як Кремль хоче отримувати прибутки на рівні чинного газопроводу "Сила Сибіру-1".
Крім того, між сторонами тривають суперечки щодо фінансування масштабного будівництва, адже "Газпром" переживає серйозні фінансові труднощі. Аналітики вважають, що Китай свідомо не поспішає погоджуватися на умови Росії, використовуючи дедалі більшу залежність Москви від китайського ринку. Пекін фактично отримав сильну переговорну позицію після того, як Росія втратила значну частину європейських покупців газу.