Останнім часом українці стали жертвами нової хвилі шахрайства, пов’язаної з використанням технологій штучного інтелекту. Зловмисники почали активно застосовувати deepfake-технології для створення фейкових телефонних дзвінків, які імітують голоси співробітників банків. У таких дзвінках шахраї намагаються викликати довіру у своїх жертв та отримати доступ до конфіденційної інформації або фінансових даних. Фахівці наголошують, що в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій важливо бути особливо
В Україні шахраї почали активніше використовувати штучний інтелект для фейкових дзвінків, повідомлень і підроблених сайтів. Через це онлайн-шахрайство стало більш персоналізованим, а обман — складнішим для розпізнавання.
Про цеповідомилазаступниця голови правління Глобус Банк Анна Довгальська у коментарі OBOZ.UA.
За її словами, ШІ допоміг шахраям масштабувати вже відомі схеми — фішинг, фейкові дзвінки “з банку”, псевдозбори та інші методи соціальної інженерії.
“Штучний інтелект лише поглиблює загрозу. Він робить повідомлення переконливішими, дзвінки — правдоподібнішими, а атаки значно швидшими”, — пояснила Довгальська.
Для персоналізації атак зловмисники використовують відкриті дані із соцмереж, месенджерів і професійних профілів. У повідомленнях можуть згадувати місце роботи людини, ім’я керівника, нещодавні поїздки або сервіси, якими вона користувалася.
За даними Національного банку України, у 2025 році кількість шахрайських операцій із платіжними картками скоротилася на 5% — до 256 тисяч випадків. Водночас загальна сума збитків зросла майже на чверть і досягла 1,4 млрд грн, а середня сума однієї незаконної операції збільшилася на 30% — до 5536 грн.
У НБУ також зазначають, що 83% шахрайських операцій відбувалися через інтернет, а 90% збитків були пов’язані із соціальною інженерією. Найпоширенішою схемою залишаються дзвінки та повідомлення нібито від банків, мобільних операторів або держустанов. Людей лякають “підозрілими операціями”, блокуванням рахунку або необхідністю “терміново захистити кошти”.
Окремою проблемою став ШІ-фішинг. Шахраї створюють підроблені сайти банків, маркетплейсів і служб доставки, які майже неможливо відрізнити від справжніх. За словами Анни Довгальської, понад 80% сучасних фішингових листів уже мають ознаки використання штучного інтелекту.
Також шахраї почали використовувати deepfake-технології для підробки голосів і відео реальних людей.
“У найпростіших випадках людині телефонують від імені родича чи друга і просять терміново переказати гроші. У складніших схемах можуть імітувати голос керівника компанії та вимагати негайного платежу”, — зазначила Довгальська.
Українцям радять нікому не повідомляти CVV-коди, PIN-коди й паролі з SMS, не переходити за підозрілими посиланнями та перевіряти прохання про гроші через інші канали зв’язку. Банкір наголосила, що головні інструменти шахраїв — це поспіх і психологічний тиск.
Нагадаємо, раніше повідомлялось пропоширення шахрайської схеми SIM-swap, за якої зловмисники перевипускають SIM-картку без відома власника. Отримавши контроль над фінансовим номером, шахраї можуть увійти в онлайн-банкінг, оформити кредити або отримати доступ до рахунків жертви.
У Кіберполіції пояснювали, що для цього аферисти використовують соціальну інженерію, злам особистих кабінетів мобільних операторів або серії дзвінків, які допомагають пройти перевірку під час перевипуску SIM-картки. Українцям радять прив’язувати номер до паспортних даних, вмикати двофакторну автентифікацію та не передавати стороннім OTP- і PUK-коди.
Восени 2025 рокуФокусспілкувався з експертами про нові схеми шахрайства проти українців. Фахівці попереджали, що аферисти дедалі частіше застосовують ШІ для створення голосових DeepFake — наприклад, щоб від імені родичів просити терміново переказати гроші.
Також серед популярних схем називали “квішинг”, коли QR-коди ведуть на підроблені сторінки оплати товарів або послуг. Ще один метод — фейкові чатботи нібито від банків, які просять змінити PIN-код картки, після чого шахраї отримують доступ до рахунку. Експерти зазначали, що приблизно у 80% випадків зловмисники використовують методи соціальної інженерії.